Прийшов, побачив, увірував

Роздуми над Словом Божим на неділю Воскресіння Господнього

Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила відвалений від гробниці камінь.Тож вона побігла й прибула до Симона-Петра та до другого учня, якого Ісус любив, і каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де Його поклали!»
Тоді вийшов Петро й інший учень, і вони пішли до гробниці. Бігли обидва разом, та інший учень побіг швидше за Петра й прибув першим до гробниці. І нахилившись, побачив полотна, що лежали, однак він не ввійшов.
Тут прибув слідом за ним і Симон-Петро; і він увійшов до гробниці й побачив полотна, що лежали, та хустку, яка була на Його голові; вона лежала не з полотнами, але згорнена окремо в одному місці. Тоді ж увійшов й інший учень, який прибіг першим до гробниці, — і побачив, і повірив. Оскільки вони ще не знали Писання, що Йому треба воскреснути з мертвих.

Йн 20, 1-9

Один з акцентів сьогоднішнього Писання поставлений на Петрі. Саме до нього прибігла Марія Магдалина. Саме його чекав улюблений учень Ісуса Христа і не увіходив до гробниці. Саме Петро перший заглянув усередину. Важливо, що улюблений учень віддавав перевагу Петрові бути першим, попри те, що прибіг раніше і що був улюбленим.

По-різному також описується момент, коли обидва увіходять до гробниці. Про Петра написано, що він увійшов і побачив. А про улюбленого учня написано: «і побачив, і увірував». Хтозна, якби Петро не виконав першого етапу «увійшов і побачив», улюблений учень не зміг би продовжити саме з цього моменту: «побачив, увірував». Петро фактично став скелею для Йоана — Йоан піднявся на цю скелю і вже увірував.

На цей фрагмент можна подивитися інакше. Важливо, що увірувати зміг той, хто був улюбленим, тобто той, кого вже любили. Спочатку ми пізнаємо любов Бога, розуміємо, що ми любленими, а вже потім настає етап «увірував».