Глибина призиває глибину

Роздуми над Божим Словом на суботу Великодньої октави

«Як Ісус воскрес уранці першого дня тижня, то з’явився найперше Марії Магдалині, з якої вигнав сім бісів».

Цей образ Воскреслого абсолютно не вписується в моє людське мислення. Першою, кому Господь об’являє себе після воскресіння, була грішниця. Щобільше — одержима. Євангеліст і тут згадує про її минуле. Про що це може мені говорити? Можливо, про те, що історія мого життя завжди буде зі мною: вона не перепишеться, не зітреться, не забудеться. Але хоч би якою вона була, я все одно маю шанс зустріти Воскреслого.

Сім бісів. У Біблії число «7» означає повноту. Повнота одержимості злом, одержимості гріхом. Якщо рана гріха була така велика, то яким же безмежним було Милосердя, що її зцілило? А кому багато прощено, той багато й любить (пор. Лк 7, 47).

«Безодня кличе до безодні під гуркіт твоїх водоспадів» (Пс 42, 8).

Глибина рани її гріха силою Бога перетворилася на глибину її любові до Бога. Здається, ось воно — воскресіння твого серця: коли твої рани стають силою любові до Бога. Нехай ця любов буде такою сильною, що не дозволить Ісусові навіть піти до Отця, доки Він не зустріне тебе й не потішить твого серця, що за Ним сумує (пор. Йн 20, 17).