Роздуми над Божим Словом на ІІ Великодню Неділю, рік Б (Неділю Божого Милосердя)
Ось минув тиждень, як ми згадували воскресіння Господа Ісуса. І сьогоднішній уривок показує нам проблеми віри апостола Томи.
«Якщо не побачу на Його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, і не вкладу своєї руки в Його бік, — не повірю!» (Йн 20, 25).
Що ж таке віра?
«Віра є підставою для надії, те, що переконує про речі, недоступні для споглядання» (Євр 11, 1).
Але звернімо увагу на ще одне слово. Уривок починається словами «тоді, коли був вечір». Цілий день апостоли провели в замкненому приміщенні. Чому? Бо боялися. Чи вони не знали про воскресіння Ісуса? Думаю, до вечора Марія Магдалина вже принесла новину про те, що Ісус живий, як про це пише євангеліст Йоан:
«Приходить Марія Магдалина і звіщає учням, що бачила Господа і що Він сказав їй це» (Йн 20, 18).
Вони знали — але в глибині серця мали сумніви. Бо коли людина сумнівається, то народжується страх. Тому Ісус з’являється, і перше, що каже:«Мир вам!» Розум апостолів отримав інформацію про воскресіння, але доки вони не зустрілися з Ісусом особисто, то ця інформація ніяк не впливала на їх життя. Й досі залишався страх перед майбутнім. Ісус не раз, коли зцілював, додавав такі слова:
«Не бійся! Тільки вір» (Мк 5, 36), «твоя віра тебе спасла» (Лк 17, 19).
Навіщо — адже зцілення відбулося? Для чого Ісус вдруге повернувся до апостолів — адже вони вже раз бачили Його воскреслого? В цьому й полягає милосердя Бога, що Він має підхід до кожного. Аби й Тома набув досвіду воскреслого Ісуса. Для Нього питання віри дуже важливе. Бо праведник з віри буде жити.
Виявляється, житиму я чи ні — залежить від віри. Віра стає джерелом. А де її можна брати?
Можна її черпати з новин, з журналів, книжок. Можна нескінченно поповнювати свої знання. Наш мозок буде дедалі більше й більше отримувати гігабайти інформації. Мені зараз не йдеться про те, щоб не читати книжок або не цікавитися новинами. Але просто провести співвідношення: скільки часу я проводжу з інформаційним світом, а скільки хвилин щодня наодинці з Божим Словом. А от чи ця інформація здатна дати життя, чи, навпаки, ще більше посіє страху за завтрашній день? Чи ця інформація здатна надихнути тебе? Чи ще більше засіє сумніви, чи взагалі ти на щось здатен у цьому житті?
«…бо там, де пройде ця вода, оздоровить усе, і де пройде той потік, усе буде жити» (Єз 47, 9).
Слова — як вода, що омиває наше серце. І чим проникнуті слова, саме те й потрапляє в наше серце. Наша віра зростає з дня на день, як дерево. Саме з Біблії тече той оздоровчий потік. Бо в ній записано Слово Того, Хто творив Словом. Біблія — не енциклопедія. В неї інша мета:
«Багато й інших знамень зробив Ісус перед своїми учнями, які не записані в цій книзі. А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали в Його Ім’я» (Йн 20, 31).
У ній є достатньо аби ти і я увірували! А Ісус готовий не тільки прийти вдруге, як для апостола Томи. Бог готує це слово для тебе особисто щодня. В цьому і є Його Милосердя. Він прагне щодня виливатись у твоє серце й надихати, відживлювати кожну суху гілочку твоєї віри. Й не втомлюється повторювати:
«Хай не тривожиться ваше серце: вірте в Бога і в Мене вірте» (Йн 14, 1).
«Не будь невіруючий, але віруючий!» (Йн 20, 27).
фінансово.
Щиро дякуємо!
