Під час церемонії прийняття титулярного храму, з яким пов’язане його кардинальське служіння, єпарх УГКЦ в Австралії, Новій Зеландії та Океанії висвятив диякона для своєї єпархії.
«Приймаючи цю титулярну церкву, отримую нове завдання: бути мостом між Сходом і Заходом, минулим і майбутнім, небом і землею. Я роблю це не сам, а разом з усіма вами», – сказав кардинал Микола Бичок, Єпарх Мельбурнський УГКЦ в Австралії, Новій Зеландії та Океанії, проповідуючи під час Божественної Літургії з нагоди прийняття в посідання титулу «Святої Софії на вулиці Боччеа», кардинальського титулу, який йому надав Папа Франциск, вводячи його 7 грудня 2024 р. до грона кардиналів. Урочисте богослужіння з нагоди офіційного прийняття титулярного храму відбулося в неділю, 22 червня 2025 року, в другу неділю після П’ятидесятниці, коли УГКЦ святкує пам’ять всіх святих української землі.
Прийняття титулярного храму
В соборі Святої Софії зібралися ієрархи УГКЦ та з Австралійської єпископської конференції, духовенство, чернецтво та вірні, представники дипломатичного корпусу. На порозі храму кардинала зустрів ректор собору о. Марко Семиген та молодь у вишиванках з хлібом та сіллю. Перед іконостасом папський протонотар монсеньйор Вільям Міллеа зачитав буллу Папи Франциска про надання титулу кардиналу Миколі. Далі з вітальним словом звернувся о. Марко. Монсеньйор Міллеа уклав і представив громаді нотаріальний акт, що підтверджує прийняття титулярного храму, після чого деякі з присутніх єпископів, священників, богопосвячених осіб і мирян поставили свої підписи. Серед підписантів був і Великий Магістр Суверенного Мальтійського Ордену Джон Данлап. Далі розпочалася Божественна Літургія, під час якої владика Микола висвятив диякона для своєї єпархії.
Прямуючи вперед з тими, хто страждає
Прийняти цей титул, як зазначив молодий кардинал під час проповіді, означає «прийняти глибокий зв’язок з поколіннями вірних, які збиралися тут, особливо з тими, хто ніс хрест вигнання, переслідувань і розселення. Свята Софія – це більше, ніж будівля. Це живе свідчення стійкості та надії українського народу». Разом, сказав він, «ми покликані проголошувати Воскреслого Христа своїм життям». І згадуючи слова Папи Лева XIV, сказані на початку понтифікату, він сказав: «Церква повинна бути санктуарієм надії, голосом миру і світлом, яке жодна темрява не може перемогти». Ці слова звучать як виклик бути «сміливими у вірі та лагідними в любові, крокувати разом із тими, хто страждає, і випромінювати присутність Христа в усіх куточках світу», – сказав кардинал Бичок. І саме думаючи про тих, хто страждає, він згадав про багатьох людей, які стали жертвами воєн, насильства та вимушеного переселення в Україні та інших місцях війни, таких як Близький Схід та Африка, і запевнив: «Ви не забуті».
«Кров мучеників є насінням Церкви. З їхньої жертви зацвіте нове життя, нові покликання, нова святість», – додав владика Миокола, завершивши проповідь побажанням, щоб «ця базиліка Святої Софії і надалі була маяком віри, єдності та надії для Української Церкви, для всієї Католицької Церкви та для світу».
Символ участі в піклуванні Папи про Церкву
Нагадаємо, що кожен кардинал, на знак особливої близькості з Єпископом Риму, носить титул однієї з церков Римської дієцезії або стародавніх приміських дієцезій. Згідно з рангу, вони поділяються на кардиналів-єпископів, до яких належать ті, що носять титул приміських дієцезій та патріархи Східних Католицьких Церков, що зберігають титул своїх патріарших осідків, кардиналів-пресвітерів, якими є кардинали, що очолюють місцеві Церкви в світі та носять титул римських храмів, та кардинали-диякони, якими є члени Римської Курії, що носять титули давніх римських дияконій.
Кардинальський титул «Святої Софії на вулиці Боччеа», пов’язаний з українським греко-католицьким собором Святої Софії, 1985 року створив Папа Йоан Павло ІІ, надавши його тодішньому Главі та Отцеві УГКЦ Блаженнішому Мирославу Івану Любачівському. Той же титул 2001 року отримав його наступник Блаженніший Любомир Гузар, який відійшов до вічності 2017 року. кардинал Микола Бичок, сьомий кардинал в історії української Церкви, став третім кардиналом з титулом цього собору. Зазначимо, що Блаженніший Йосиф Сліпий мав титул храму святого Атанасія, що при Папській грецькій колегії, в якому звершуються богослужіння у візантійському обряді. Перший кардинал в історії української Церкви митрополит Ісидор Київський наприкінці свого життя належав до рангу кардиналів-єпископів із титулом приміської дієцезії Сабіни.
фінансово.
Щиро дякуємо!
