Нові імена київська громада підбиратиме для 110 площ, вулиць та провулків. Такі дані моніторингу Українського інституту національної пам’яті.

На 24-ому році незалежності у Києві ще багато вулиць мають імена організаторів репресій: Дзержинського, Жданова, Калініна, Кіквідзе, Кірова, Строкача, Фадєєва, Щербакова, Камєнєва та ін. Також давно чекає свого перейменування Ленінградська площа та ще 4-ри вулиці, названі на честь лідера більшовиків: Ілліча, Ульянова Володимира, Леніна та Ленінська.

Перелік топонімічних об’єктів м. Києва, які підлягають перейменуванню можна переглянути тут. Це дані моніторингу Українського інституту національної пам’яті, які можуть оновлюватися.

«Проблема не в ностальгічному небажанні розпрощатися з минулим, а в тому, що таким чином ми деформуємо свою сучасність і майбутнє. Діти із підручників історії знають про злочинну політику Леніна. Але для того, щоб отримати ці знання, вони йдуть до школи вулицею Леніна, минаючи пам’ятник Леніну. Таким чином, ми виховуємо у молодому поколінні суспільну шизофренію та моральний релятивізм – злочини і злочинці не лише не засуджуються, їх продовжують возвеличувати,» — пояснює голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.  

Згідно з законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» кожен громадянин може ініціювати перейменування топоніму. Далі пропозиція розглядають на Комісії з питань перейменування і виносять на громадське обговорення. Так, кожен може на сайті Київської міської  держадміністрації проголосувати за нову назву вулиці.

Нині у процесі перейменування більше 40 вулиць. 9 червня комісія після громадського обговорення запропонувала Київраді розглянути питання про перейменування вулиці Марини Раскової, радянської льотчиці, співробітниці НКВД, у Дніпровському районі м. Києва на вулицю Євгена Сверстюка. Український письменник та дисидент мешкав тут у будинку № 8 аж до своєї смерті 1 грудня 2014 року.

За останні півроку, ще до прийняття законів про декомунізацію, перейменували 11 вулиць. Вулиці Воровського, названій на честь російського революціонера-комуніста Вацлава Воровського, повернули історичну назву. Вона до 1919 року називалась Бульварно-Кудрявською. Вулицю Чекістів нарешті перейменували на честь Кості Гордієнка, кошового отамана Запорозької Січі. Вулицю Димитрова змінили на вулицю Ділову, Іванова Андрія — на провулок Бутишев, Клименка — на Преображенську, Вулицям Смірнова-Ласточкіна та вулиці Фрунзе повернули історичні назви: Вознесенський узвіз та  Кирилівську відповідно.  

Згідно Закону, під перейменування підпадають імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.

Нагадаємо, 21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Втілення їх у життя означає, що Україна нарешті безповоротно пориває з болючим радянським тоталітарним минулим. Мапа країни буде позбавлена тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності буде повністю відкрито.

Перелік топонімічних об’єктів м. Києва, які підлягають першочерговому перейменуванню

1.Аїстова вулиця. Аїстов П.С. – учасник встановлення радянської влади в Україні, брав участь у Жовтневому перевороті.

2. Антонова-Овсієнка вулиця. Антонов-Овсієнко В.О. – учасник встановлення радянської влади в Україні, командував наступом більшовиків на Україну під час більшовицько-української війни.

3. Артема вулиця. Артем (Сергєєв Ф.А.) – учасник встановлення радянської влади в Україні.

4. Бакинських Комісарів провулок. Бакинські комісари – учасники встановлення радянської влади в Азербайджані, брали участь в організації та здійсненні політичних репресій.

5. Бєлінського Чеслава провулок.  Ч.Бєлінський – учасник встановлення радянської влади в Україні, учасник Січневого заколоту проти УНР 1918 року.

6. Боженка вулиця. БоженкоВ.Н. – учасник встановлення радянської влади в Україні, брав участь у Січневому заколоті проти УНР, у 1918-1919 роках командував більшовицькими військами, що воювали проти УНР.

7. Бонч-Бруєвича вулиця. Бонч-Бруєвич В.Н. – більшовицький партійний діяч, у 1918 р. – фактичний секретар Леніна; його підпис стоїть під постановою РНК РСФСР від 05.09.1918 «Про червоний терор».

8. Бонч-Бруєвича провулок.

9. Блюхера Василя вулиця.  Блюхер В.К. – більшовицький військовий та партійний діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, у 1919 році брав участь у бойових діях на території УНР.

10. Бубнова Андрія вулиця. Бубнов А.С. – учасник встановлення радянської влади в Україні, у квітні 1919 року був одним із керівників операції з жорстокого придушення Куренівського повстання проти більшовиків у

м. Києві; у 1919 р. – нарком внутрішніх справ Української РСР.

11. Будьонного Маршала вулиця.  Будьонний С.М. – учасник встановлення радянської влади в Україні, учасник збройної інтервенції в Україну, у 1917-1921 рр., командуючий Першої кінної Армії.

12. Будьонного 1-й провулок.

13. Будьонного 2-й провулок.

14. Гавро Лайоша вулиця. Гавро Л. – учасник встановлення радянської влади в Україні, військовий комендант Києва під час більшовицької окупації 1919 року.

15. Гамарника вулиця. Гамарник Я.Б. – учасник встановлення радянської влади в Україні, учасник Січневого заколоту 1918, брав участь в захопленні Києва Червоною Армією в 1919 році, голова Київського губревкому 1920-1921.

16. Давидова Олексія бульвар. Давидов О.Й. – комуністичний державний діяч, голова виконавчого комітету Київської міської ради депутатів, один з головних винуватців Куренівської катастрофи.

17. Дегтяренка Петра вулиця. Дехтяренко П.М. – учасник встановлення радянської влади в Україні, у 1919 – голова Київського губернського ЧК.

18. Дзержинського вулиця. Дзержинський Ф.Е. – більшовицький політичний та державний діяч один із засновників ЧК та організаторів «червоного терору».

19. Дибенка Павла вулиця. Дибенко П.Ю. – радянський військовий і державний діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, наркомвійськмор Радянської Росії, організатор масових вбивств офіцерів Балтійського флоту.

20. Довнар-Запольського вулиця.  Довнар-Запольський В.М. – учасник встановлення радянської влади в Україні, один з керівників боротьби проти української влади в Києві, організатор і керівник загонів Червоної гвардії на Шулявці у 1917 — 1918 рр.

21. Дружби народів СРСР площа – назва містить абревіатуру СРСР, що є символікою комуністичного тоталітарного режиму.

22. Дубового Івана вулиця. Дубовий І.Н. – більшовицький військовий діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні.

23. Дундича Олеко вулиця. Дундіч О. – учасник встановлення радянської влади в Україні, брав участь у бойових діях проти Армії УНР.

24. Жданова вулиця. Жданов А.О. – радянський державний та партійний діяч, член ЦК ВКП(б), соратник Сталіна і один з організаторів репресій.

25. Жданова провулок.

26. Жовтнева вулиця – присвячена Жовтневому перевороту 1917 року.

27. Ілліча вулиця. Ленін В.І. (Ульянов) – лідер більшовиків, один з головних творців тоталітарної держави СРСР, організатор «червоного терору». Ініціатор встановлення радянської влади в Україні, більшовицько-української війни, Голодомору 1921-1922, конфіскації приватної власності.

28. Калініна вулиця. Калінін М.В. – радянський державний та партійний діяч, голова ЦВК СРСР, один із головних організаторів сталінських репресій.

29. Калінінградська вулиця – присвячена місту, що носить ім’я більшовика Калініна М.В.

30. Камєнєва командарма вулиця. Камєнєв С.С. – радянський воєначальник, командарм 1-го рангу, головнокомандувач збройних сил РСФСР; брав участь у придушенні антибільшовицьких повстань у Карелії, Бухарі, Фергані та Тамбові.

31. Картвелішвілі вулиця. Картвелішвілі Л.Й. – радянський партійний і державний діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні.

32. Кіквідзе вулиця. Кіквідзе В.І. – більшовицький військовий діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні. У 1918 році, командуючи Червоною армією, застосовував в Україні тактику «випаленої землі».

33. Кірова вулиця. Кіров С.М. – радянський державний і політичний діяч, перший секретар Ленінградського міського комітету ВКП(б), член Політбюро ЦК ВКП(б), організатор та виконавець політичних репресій в СРСР.

34. Колективізації вулиця – присвячена колективізації селянських господарств – більшовицької політики, що призвела до масової гибелі селян.

35. Коллонтай вулиця. Коллонтай О.М. – більшовицька діячка, учасниця встановлення радянської влади в Україні, член комісії ЦК КПУ з агітації і пропаганди серед жінок-робітниць, нарком пропаганди та агітації УРСР.

36. Комінтерна вулиця – назва пов’язана з діяльністю комуністичного інтернаціоналу, інструменту «більшовизації» іноземних комуністичних партій і впливу та контролю за ними, засіб «експорту соціалістичної революції».

37. Комінтерну 1-й провулок.

38. Комінтерну 2-й провулок.

39. Комінтерну 3-й провулок.

40. Комсомольська вулиця – назва пов’язана з діяльністю молодіжної організації комуністичної, яка, у 1920-х роках брала активну участь у встановлені радянської влади в Україні.

41. Комсомольський провулок.

42. Комуністична вулиця – назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії.

43. Котовського вулиця. Котовський Г.І. – радянський військовий та політичний діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, командир червоноармійських загонів та з’єднань у період громадянської війни (1918–1922), брав безпосередню участь стратах бійців Армії УНР під Базаром в листопаді 1921 року.

44. Котовського провулок.

45. Коцюбинського Юрія вулиця. Коцюбинський Ю.М. – радянський діяч, активний учасник та організатор встановлення радянської влади в Україні, головнокомандувач збройних сил та народний секретар внутрішніх справ Радянської Української Народної Республіки,.

46. Кравченка Миколи вулиця. Кравченко М.В. – учасник встановлення радянської влади в Україні, Січневого заколоту 1918 року, брав участь у бойових діях проти Військ Центральної Ради.

47. Красикова Петра вулиця. Красиков П.А. – учасник встановлення радянської влади в Україні, заступник наркома юстиції з 1918 року, з 1924 прокурор Верховного Суду, з 1933 заступник голови Верховного Суду СРСР.

48. Крупської вулиця. Крупська Н.К. – комуністична партійна і державна діячка, особистий секретар лідера більшовиків В.І.Ленна. Член ЦК ВКП(б), ВЦИК і ЦВК СРСР, депутат Верховної Ради СРСР.  З 1929 року заступник наркома освіти РРФСР.

49. Лазо Сергія вулиця. Лазо С.Г. – більшовицький партійний і державний діяч, активний учасник встановлення більшовицької влади на сході Росії, член Дальбюро ЦК РКП(б).

50. Ластовського вулиця. Ластовський О.К. – більшовицький партійний діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні.

51. Лебедєва Миколи вулиця. Лебедєв М.М. – учасник встановлення радянської влади в Україні.

52. Леніна вулиця. Ленін В.І. (Ульянов) – лідер більшовиків, один з головних творців тоталітарної держави СРСР, організатор «червоного терору». Ініціатор встановлення радянської влади в Україні, більшовицько-української війни, Голодомору 1921-1922, конфіскації приватної власності.

53. Ленінградська площа – названа на честь міста Ленінград, що носило ім’я Леніна В.І.. На сьогодні міста з такою назвою не існує.

54. Ленінська вулиця.

55. Лепсе Івана бульвар. Лепсе І.І. – більшовицький партійний та державний діяч, член ЦК РКП(б), член Оргбюро ЦК РКП(б), член Президії ВЦСПС, ВСНХ СРСР, член ВЦИК і ЦВК СРСР.

56. Лукашевича Миколи вулиця. Лукашевич М.Й. – учасник встановлення радянської влади в Україні, брав участь у бойових діях проти Військ Центральної Ради.

57. Луначарського вулиця. Луначарський А.В. – більшовицький партійний та державний діяч, революціонер, активний учасник більшовицького заколоту в жовтні 1917р. перший нарком освіти СРСР.

58. Луначарського Анатолія площа.

59. Луначарського провулок.

60. Любченка Панаса вулиця. Любченко П.П. – більшовицький партійний та державний діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, один із організаторів Голодомору-геноциду в Україні 1932–1933 рр.

61. Майорова Михайла вулиця. Майоров М.М. – більшовицький партійний та державний діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, Жовтневого перевороту 1917 та Січневого заколоту 1918, член ЦВК Росії, нарком постачання УСРР.

62. Мате Залки  вулиця. Залка М.М. (Франкль Б.) – більшовицький партійний та військовий  діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, угорський революціонер, у 1921-1923 роках в складі військ ВЧК брав участь в придушенні селянських повстань Нестора Махна.

63. Мильчакова Олександра вулиця. Мильчаков О.І. – більшовицький партійний та державний діяч, генсек ЦК ВЛКСМ.

64. Островського Миколи вулиця. Островський М.О. – чекіст, обіймав посаду комунара Окремого шепетівського батальйону Частини особливого призначення, брав участь у нічних обшуках, грабунках та стратах. Воював проти Армії УНР.

65. Островського Миколи провулок.

66. Полупанова вулиця. Полупанов А.В. – більшовицький військовий діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні

67. Примакова вулиця. Примаков В.М. – учасник встановлення радянської влади в Україні, організатор червоного козацтва, активний учасник бойових дій проти Армії УНР.

68. Радянська вулиця – названа на честь встановлення радянської влади.

69. Раскової Марини вулиця. Раскова М.М. – співробітниця НКВС СРСР, з лютого 1939 року – уповноважений особливого відділу НКВС.

70.Руднєва Миколи вулиця. Руднєв М.О. – більшовицький військовий діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, брав участь у боях з  Військами Центральної Ради, а згодом – з Армією УНР.

71. Руднєва Миколи провулок.

72. Сагайдака Степана вулиця. Сагайдак С.Г. – учасник встановлення радянської влади в Україні, Жовтневого перевороту 1917р.

73. Свердлова вулиця. Свердлов Я.М.  – більшовицький партійний та державний діяч, член ЦК РСДРП(б), РКП(б), голова Всеросійського центрального виконавчого комітету (формальний голова РСФРР) один з організаторів «червоного терору».

74. Свердлова провулок.

75. Січневий провулок – названий на честь Січневого заколоту проти УНР з метою встановлення радянської влади в Україні.

76. 40-річчя жовтня проспект – присвячений встановленню радянської влади.

77. Строкача Тимофія вулиця. Строкач Т.А. – радянський комуністичний  і державний діяч, член ЦК КП України, депутат Верховної Ради СРСР, Народний комісар внутрішніх справ Української РСР (НКВД УРСР). Був важливим свідком та співучасником масових кривавих злочинів Хрущова на посаді 1-го секретаря ЦК КП(б)У та інших під час масових репресій та «Великого терору». Безпосередньо керував репресіями проти «націоналістів» та «пособників фашизму», проти тих, хто залишався на окупованій німцями території під час Радянсько-німецької війни 1941–1945. Був одним з головних організаторів масових репресій проти населення України в часи після 1945 р. Проводив масові арешти в Західній Україні, керував каральними операціями проти українського національного Руху опору.

78. Струтинського Сергія вулиця. Струтинський С.Й. – учасник встановлення радянської влади в Україні, Січневого заколоту, заступник голови Центральної виборчої комісії УРСР.

79. Терешкової Валентини вулиця. Терешкова В.В. – депутат Верховної Ради СРСР VII—XI скликань, у 1971– 1990 роках – член ЦК КПРС у 1974–1989 роках депутат і член Президії Верховної Ради СРСР, жінка-космонавт.

80. Галі Тимофєєвої вулиця. Тимофєєва Г.Г. – більшовицька політична діячка, учасниця встановлення радянської влади в Україні.

81. Трутенка Онуфрія вулиця. Трутенко О.С. – учасник встановлення радянської влади в Україні, член Деміївського ревкому, брав активну участь у боротьбі проти Військ Центральної Ради та Армії УНР.

82. Тухачевського Маршала вулиця. Тухачевський М.М.  – більшовицький військовий діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні. Перший заступник наркома оборони СРСР. Командував придушенням Кронштадтського повстання. У 1921 році командував придушенням Тамбовського повстання з використанням хімічної зброї.

83. Уборевича Командарма вулиця. Уборевич І.П. – більшовицький політичний і військовий діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, командував бойовими діями проти Армії УНР.

84. Ульянова Володимира вулиця. Ленін В.І. (Ульянов) – дивитися вище.

85. Фадєєва вулиця. Фадєєв О.О. – більшовицький військовий діяч, член ЦК КПРС (1939-1956 рр.) брав участь у придушенні Кронштадтського повстання, організатор репресій проти Михайла Зощенка, Анни Ахматової, Осипа Мандельштама.

86. Фадєєва провулок.

87. Федька Івана вулиця. Федько І.Ф. – більшовицький військовий діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, брав участь в придушенні Кронштадтського повстання та селянського повстання в Тамбовській губернії.

88. Федька Івана провулок.

89. Фіалека Івана вулиця. Фіалек І.М. – більшовицький політичний діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, один з керівників Січневого заколоту 1918 року.

90. Фрунзе площа.

91. Фурманова вулиця. Фурманов Д.А. – більшовицький військовий і політичний діяч, секретар окружкому РКП(б). Брав участь у придушенні антирадянського повстання в Семиріччі.

92. Чапаєва вулиця – більшовицький військовий діяч, командир дивізії Червоної армії.

93. Чапаєвське шосе.

94.Червоноармійський провулок.

95. Червоногвардійська вулиця – присвячена Червоній гвардії, що брала участь у встановленні радянської влади в Україні.

96. Червоногвардійський провулок.

97. Червонозоряний проспект – присвячений встановленню радянської влади в Україні.

98. Червонопартизанська вулиця – присвячена червоним партизанам, які брали участь у встановленні радянської влади в Україні та у військовій агресії проти УНР у 1918-1921 рр.

99. Червонопрапорна вулиця –  присвячена встановленню радянської влади в Україні.

100. Червонопрапорний провулок.

101. Червонофлотська вулиця – присвячена Робітничо-Селянському Червоному флоту, який брав збройну участь встановленні радянської влади в Україні.

102. Чудновського вулиця. Чудновський В.І. – учасник встановлення радянської влади в Україні, після захоплення Києва більшовиками — комісар міста з цивільного управління.

103. Шаумяна вулиця. Шаумян С.Г. – більшовицький партійний діяч, лідер більшовицького руху Кавказу, голова Бакинської РНК.

104. Шаумяна провулок.

105. Шелеста Петра вулиця. Шелест П.Ю. – комуністичний партійний та державний діяч, перший секретар ЦК КП України (1963–1972).

106. Щербакова вулиця. Щербаков О.С. – більшовицький партійний і державний діяч. Був керівником низки областей, брав участь у здійсненні політичних репресій, очолював «трійки». З червня 1942 — начальник Головного політичного управління РСЧА.

107. Щербакова провулок.

108. Щорса вулиця. Щорс М.О. – учасник встановлення радянської влади в Україні, військовий комендант міста Києва у1918 році.

109. Щорса провулок.

110. Якіра вулиця. Якір Й.Е. – більшовицький військовий діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, один з керівників більшовицької інтервенції в Україну у 1917-1921 рр.