Побороти ворога чи побороти ненависть? На зустрічі з молоддю в рамках Всеукраїнської прощі до Зарваниці 18 липня 2015 року Глава УГКЦ порадив молоді не плутати фальшивий патріотизм зі справжнім, а почуття ненависті – з любов'ю до Батьківщини.
Про ненависть, патріотизм і перемогу
Справжнім патріотизмом є ніщо інше, як любов до Батьківщини.
Як відрізнити справжній патріотизм від фальшивого? Якщо хтось ненавидить ворогів – він не є справжнім патріотом. Тому що він сьогодні ненавидить ворога, а завтра ненавидітиме свого ближнього, Господа Бога, всіх і себе в тому числі.
Ненависть ще ніколи нічого не збудувала, ненависть тільки руйнує
Якщо я даю у собі своєму ворогові збудити ненависть – я вже стаю слабким. Чому? Тому що ненависть висушує душу.
Ненависть паралізує людину. І той, хто ненавидить, може так прожити місяць, два, рік, а дальше жити з ненавистю неможливо.
Ненависть перш за все руйнує того, хто її носить в собі. Це такий духовний механізм: ненависть не руйнує ворога, а ненависть руйнує ту людину, яка має у своєму серці ту руйнівну силу.
Лідери, які хочуть повести за собою народ, – який дух ними рухає? Якщо ними рухає дух ненависті – стережіться. Бо каже Христос: багато прийдуть лжехристів і лжепророків і багатьох праведних за собою зведуть.
Як навчитися поборювати ненависть у собі? …Коли комусь холодно, він, природно, шукає, де б зігрітися, правда? От ненависть можна порівняти з холодом, який паралізує. Що тоді треба робити? Треба шукати джерел любові. Джерелом любові є Господь Бог.
Єдиний, хто вміє поборювати в собі ненависть – це християнин, який молиться.
Ісус Христос, кажучи "Любіть ворогів ваших", дає рецепт перемоги. Бо усі війни починаються з ненависті. Але усі перемоги переходять від сили Божої любові.
Про біль, байдужість і дію
Одна з цілей яку ставить наш ворог – це наша байдужість. Щоб нам було все одно, хто прийде, хто відійде, хто буде на нашій землі господарем, щоби в кінці кінців здалися на милість того, що відбудеться без нас. І тому я хочу закликати сьогодні всіх вас: не будьте байдужими, бо байдужість вбиває.
Ми маємо дуже багато болю. Болить кожна вістка про загибель людей, кожна зустріч із пораненими… Що з цим болем робити? Перетворити цей біль в дію!..
Діяльна любов має оздоровлюючу силу. Вона починає гоїти рану тої людини, яка щось робить для іншого – наприклад, справжнього волонтера, – так і приносить користь тому, кому та людина служить.
Коли ми щось робимо, коли ми не байдужі, біль перетворюється на колосальну внутрішню енергію, силу, яку Євангеліє називає називає силою любові.
фінансово.
Щиро дякуємо!
