Греко-католицький календар:
Миколая Чудотворця, аєп. Мир Ликійських
Апостол
Євр. 10, 1-18.
1. Закон бо, мавши лиш тінь майбутніх благ, а не самий образ речей, ніколи не може тими самими жертвами, які приносяться щороку, повсякчасно зробити досконалими тих, які приступають до Бога. 2. Чи ж їх не перестали б приносити, коли б ті, що служать, очистившись раз назавжди, не мали більше ніякої свідомости гріхів? 3. Власне, навпаки: ними нагадуються щороку гріхи, 4. бо неможливо, щоб кров волів та козлів усунула гріхи. 5. Тому, входячи у світ, говорив: «Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло мені. 6. Ти не вподобав собі ні всепалень, ні жертви за гріхи. 7. Тоді я сказав: Ось іду, бо у сувої книги написано про мене, щоб учинити твою волю, Боже.» 8. Сказавши вище: «Ні жертв, ані приношень, ні всепалень, ані жертви за гріхи ти не схотів і не вподобав собі», дарма що вони приносяться за законом, тоді сказав: 9. «Ось я іду вчинити твою волю.» Касує, отже, перше, щоб установити друге. 10. Силою тієї волі ми освячені приносом тіла Ісуса Христа раз назавжди. 11. Кожен священик стоїть щодня, служачи і часто приносячи ті самі жертви, які ніколи не можуть гріхів змити. 12. Він же, принісши лиш одну за гріхи жертву, возсів назавжди по правиці Бога, 13. чекаючи далі, поки його вороги не будуть покладені, як підніжок, йому під ноги. 14. Бо він лиш одним приносом удосконалив назавжди тих, що освячуються. 15. Про це й Дух Святий теж свідчить, коли каже: 16. «Ось той завіт, що його я по тих днях заключу з ними, каже Господь: вкладу мої закони в серця їхні, й на умах їхніх випишу їх. 17. Ні їхніх гріхів, ні беззаконня більше не згадуватиму.» 18. А де прощення гріхів, там непотрібно вже приносу за гріхи.
Євангеліє
Мк. 8,30-34.
30. Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього. 31. І він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне. 32. А говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши його набік, заходився йому докоряти. 33. Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: “Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське.” 34. І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: “Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.
Апостол
Євр. 13, 17-21.
17. Слухайтесь ваших наставників і коріться, бо вони пильнують ваші душі, за які мають звіт дати; щоб вони це робили з радістю, а не зідхаючи, – бо це для вас некорисно. 18. Молітеся за нас, бо нам здається, що маємо добре сумління, бажаючи у всьому поводитись добре; 19. тим більше ж прошу вас це робити, щоб якнайскоріше мене вам повернено. 20. Нехай Бог миру, що підняв з мертвих того, хто кров’ю вічного завіту став великим Пастирем овець, – Господа нашого Ісуса, – 21. зробить вас здібними виконувати його волю добрими ділами, здійснюючи у вас те, що йому любе через Ісуса Христа, якому слава по віки вічні. Амінь.
Євангеліє
Лк. 6, 17-23.
17. Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. 18. Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла. 20. Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: “Блаженні вбогі, – бо ваше Царство Боже. 21. Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись. 22. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім’я Сина Чоловічого ради. 23. Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.