Сповідь — але навіщо?
Це питання постає у різних формах: чому треба йти до священика і розповідати йому про свої гріхи; чи не можна зробити цього безпосередньо перед Богом, який нас знає і розуміє краще, аніж будь-хто інший.
Чому потрібно розповідати про свої гріхи, особливо про ті, яких я соромлюся сам, комусь, хто, як і я, грішник, і хто, можливо, сприйме це інакше або не зрозуміє взагалі? Чи знає він, що для мене значить гріх? Хтось може додати: а чи гріх існує насправді, чи це лише вигадка священиків, придумана для того, аби тримати нас у своїх тенетах? На це останнє питання можна відповісти без...
08 Серпня, 12:56
4346
Роздуми