Стара і нова дійсність

Роздуми над Словом Божим на п’ятницю ХХІІ звичайного тижня, рік І

У сьогоднішній притчі Ісус говорить про дві дійсності: стару і нову, а ще про весілля, що може символізувати нове життя, нове життя у Христі. Можна на них дивитися з погляду історії спасіння як на Старий і Новий Завіт. Але ці дві дійсності можуть також бути і сьогодні в моєму житті. Старий Завіт — моє життя до зустрічі з Христом. Новий Завіт — моє життя з Христом і для Христа. Можливо, це прозвучить дещо дивно, але можна навіть ходити до церкви й жити у «Старому Завіті». Як?! Так, як жили книжники і фарисеї в часи самого Ісуса: не прийняли Його, не прийняли Його Слова; відносини з Богом для них — це було лиш виконання букви Закону зі страху, а не з прагнення серця.

Молодий із любові прагне зробити все для молодої. І навпаки: молода, коли кохає, не прагне нічого для себе, лише все для Возлюбленого. Це нова одежа хрещення. Це нове вино Духа Святого. Це Небесний бенкет любові Бога та Його народу.

Однак Ісус попереджає про небезпеку — страх вийти з зони комфорту: любити старе так, що вже не прагнути нічого нового, не прагнути розвитку своїх відносин із Богом, звести ці відносини до галочок у журналі духовного життя.

Бог — нескінченний. І пізнавати Його можна нескінченно. І любити можна Його так, що піст уже перестане бути загрозою, непідйомним обов’язком, а стане радістю серця, тугою за Возлюбленним.