Покровителем цього дня, 25 вересня, є св. Ніл Гроттаферратський — один із найповажніших християнських мужів Х століття, що наче великий світильник просвічував уми й обігрівав серця своїх сучасників покаянним життям, апостольським словом і своєю культурною діяльністю; засновник монастиря в Ґроттаферраті біля Риму.
Кожного ранку до 9 години, він писав святі книги. Писав скоро і кожного дня виготовляв одного зшитка. Від 9 години до 12 молився; разом з Пресвятою Богородицею й св. Йоаном Богословом ставав у дусі під хрестом розп'ятого Спасителя і виливав перед Ним свою душу. Проказував псалми, бив багато поклонів. Від 12 години до 3 читав Святе Письмо й твори св. Отців, між якими його улюбленим письменником був учитель Церкви, св. Григорій Богослов. Після 3 години ополудні проказував дев'ятий час і вечірню, а так виходив на прохід, щоб відновити свої сили; тоді оглядав красу природи і з глибини душі прославляв Божу велич. По заході сонця приймав свою вбогу поживу. За стола служив йому великий камінь. Його поживою були хліб і вода, деколи городина. Коли приходила пора овочів, він звичайно вдовольнявся тільки ними.
Коли св. борець, вичерпаний довгим чуванням й умертвленням, відчув що може утратити притомність, сів на убогім ліжку і серед постійної молитви став чекати поклику Небесного Царя. Стривожені близьким відходом дорогого отця, монахи поставали навколо його постелі з великим тягарем на серці. 25 вересня 1004 року, в навечір’я свята св. Йоана Богослова, занесли вірні учні свого святого вчителя до церкви, пригадавши собі його виразні слова, що монах повинен умерти в церкві. Коли закінчилася вечірня, а сонце кидало своє останнє проміння на землю, св. Ніл віддав свого великого духа в руки Творця.
За матеріалами: Українська Католицька енциклопедія
фінансово.
Щиро дякуємо!
