Роздуми над Божим Словом на суботу XXVIII звичайного тижня, рік І
Сьогоднішній уривок про непрощення за хулу на Святого Духа у мене завжди викликав нерозуміння. Чому відречення від Ісуса прощається, а хула на Святого Духа ні? І що таке взагалі «хула»? Для цього спробуємо використати принцип «Біблія пояснює Біблію» та подивитися, в яких ще контекстах використовуються слова «відректись» і «хула».
Слово «відрікатись» грецькою звучить αρνησάμενός (арнесАменОс) і перекладається як «заперечувати», «відмовлятись», «відрікатись». Це саме слово використовується в небагатьох інших уривках Біблії, а саме в ситуації з апостолом Петром (Йн 13, 38; Йн 18, 25-27). Ісус казав Петру, що той відречеться. Петро відрікся і, коли заспівав півень, він згадав слова Ісуса про відречення. Всі знаємо подальші події. Навіть після відречення Петро розкаявся і залишився разом з іншими апостолами. Ісус не відмовився від нього. Це пояснює слова з сьогоднішнього Євангелія: «Кожному, хто скаже слово проти Сина Людського, проститься йому» (Лк 12, 10).
Слово «хулити» грецькою звучить βλασφημήσαντι (бласфемЕсанті) і перекладається «хулити», «злословити», «зневажати Бога». Це слово зустрічається найбільше у дев’ятнадцятій главі Другої Книги Царів. Там розповідається про ассирійського царя, який злословив Бога.
«Кого хулив, зневажав? На кого підняв голос і звисока глянув очима? На Ізраїлевого Святого!» (2 Цар 19, 22)… «За те, що ти біснувався на Мене та що твоє зухвальство вразило Мої вуха …» (2 Цар 19, 28). Злословлення Бога — це не лише якісь погані слова. Це більше постава серця: гординя, яка зашкалює; зверхнє ставлення себе на місце Бога без подальшого розкаяння; гординя, яка межує з дурістю. Подивимось на наслідки злословлення Бога.
«Тієї ж самої ночі вийшов ангел Господній і побив у асирійському таборі 185 тисяч, і як повставали рано-вранці, — аж ось усі ті лежать трупом, мертві. … Одного разу, як він припав до землі, в храмі свого бога Нісроха, убили його мечем сини його Адрамелех і Сарецер» (2 Царів 19, 35‑37).
Ассирійський цар так і не зробив жодних висновків. Після знищення цілої армії за одну ніч він продовжував молитися своєму божку. Нічого не написано про його здивування, розкаяння, страх перед Богом Ізрáїля.
Отже, відречення і хула на Бога — дуже близькі за сенсом поняття, але різниця є в поставі мого серця і моїх подальших діях. Можу через свою слабкість відректись від Бога перед людьми, але якщо щиро розкаюсь у цьому — Господь простить, як простив Петру. Але якщо продовжую через свою дурість та гординю зневажати Бога — і то постійно, без натяку на розкаяння, то наслідки не примусять чекати довго. Прошу Бога завжди берегти моє серце та розум, щоб не було ситуацій з відреченням від Нього. І тим більше — злословлення Живого Бога.
фінансово.
Щиро дякуємо!
