«Вдивляймося у Матір Божу Монсерратську, яка показує нам Ісуса як беззахисне Дитя, адже тут Вона закликає нас любити одне одного. Складімо сьогодні до Її ніг ті обладунки, які поступово робили жорсткими наші серця».
Так закликав Папа, звертаючись до зібраних на молитві Розарію в абатстві Монсеррат. Усього за 40 км від Барселони розташоване духовне серце Каталонії — санктуарій Богородиці з Монсеррата. Саме тут у п’ятий день своєї Апостольської подорожі Святіший Отець очолив молитву Розарію, повідомляє Vatican News.
Cерце Каталонії
Бенедиктинське абатство Монсеррат — один із найвідоміших марійних паломницьких центрів Європи. Монастирський комплекс розташований на висоті 720 м над рівнем моря, на схилах гори. Заснований 1025 року монастир уже в XII столітті став важливим осередком паломництв. За переданням, першу статуетку Богородиці ще у 880 році знайшли діти-пастухи в одній із гірських печер.
Головною святинею абатства є романська дерев’яна статуя Пресвятої Діви Марії з Дитятком Ісусом, відома у народі як Моренета («Смаглявка») через темний колір обличчя і рук. Темний колір фігури зумовлений хімічними змінами лаку під дією кіптяви від свічок і лампад, які прочани століттями палили на знак своєї відданості й молитви. Ця скульптура зображує Матір, яка представляє нам свого Сина, Спасителя. Діва Марія тримає Дитятко Ісуса на колінах, а в правиці тримає сферу, що символізує космос або творіння. Дитятко піднесло праву руку в жесті благословення, а в лівій тримає шишку — символ родючості й вічного життя.
Протягом своєї тисячолітньої історії монастир пережив кілька хвиль руйнувань і переслідувань. У 1811 році його розграбували й підірвали наполеонівські війська, а під час Громадянської війни в Іспанії (1936–1939) бенедиктинців примусили покинути абатство, причому 23 монахи прийняли мученицьку смерть за віру. 1939 року монастир поновив свою діяльність.
Діва Марія — осердя життя християнина
Після молитви Розарію Папа звернувся з промовою до єпископів, священників, богопосвячених та всіх присутніх вірних.
«Стіни цієї святині могли б розповісти нам незліченні історії побожності, вдячності й надії, що розгорталися навколо Матері Божої Монсерратської протягом століть. Вони також стали свідками крові, пролитої з любові до Ісуса Христа. Вони були охоронцями радощів і скорбот, щастя й сліз багатьох вірних, і чули ангельські голоси дитячого хору з найстарішої в Європі хорової школи», — розпочав свій виступ Святіший Отець.
Лев XIV згадав історичний жест свого попередника, папи Франциска, який, приймаючи у 2023 році представників Братства Пресвятої Богородиці Монсерратської, подарував для Марії золоту троянду. Тоді папа наголосив, що перед обличчям Матері в людині пробуджуються найшляхетніші почуття, а сама Вона є осереддям життя кожного християнина, збираючи навколо себе мільйони прочан на розарієву молитву.
Пресвята Діва завжди спонукає до глибокого навернення. Яскравим прикладом цього є св.Ігнатій Лойола, який саме в Монсерраті після нічної молитви склав свою лицарську зброю, розпочавши нове життя на служінні Христу.
Скласти обладунки жорстокого серця
Продовжуючи цю думку, Наступник св.Петра наголосив, що Ісус закликає нас до милосердя, примирення, істини й лагідності, водночас викриваючи приховане насильство в наших словах та вчинках: руйнівний осуд, приниження й агресію. Це внутрішнє насильство часто стає захисними «обладунками», за якими людина намагається сховати свої страхи, рани та біль від зазнаної несправедливості.
«Вдивляймося у Матір Божу Монсерратську, яка показує нам Ісуса як беззахисне дитя, що спочиває на Її колінах, адже тут Вона, поруч зі своїм Сином, закликає нас любити один одного. Складімо сьогодні до Її ніг ті обладунки, які поступово робили жорсткими наші серця».
Папа наголосив, що потрібно благати Марію допомогти нам озброїтися виключно Божою зброєю: правдою, справедливістю, готовністю проповідувати Євангеліє миру, щитом віри, шоломом спасіння та духовним мечем Божого Слова.
Турбота про світ без поділів
Святіший Отець окремо звернув увагу на сферу в правиці Діви Марії, яка є знаком Її материнської турботи про весь світ. Він зазначив, що Богородиця закликає людство до братерства та єдності, здатної подолати будь-які поділи й виключення.
«Просімо Марію, Царицю Миру, навчити нас відмовлятися від образливих слів, поспішних суджень, пліток і наклепів. Нехай же ми також навчимося берегти і плекати любов у наших родинах, серед друзів, на робочому місці, у соціальних мережах, у політичних дебатах та в християнських спільнотах, щоб ненависть поступилася місцем надії та миру», — закликав Лев XIV і завершив промову короткою молитвою до Матері Божої Монсерратської.
Музична молитва «Есколанії»
Після промови Святішого Отця відбувся один із найбільш зворушливих моментів зустрічі — літургійний виступ хору «Есколанія». Це найстаріша діюча хорова школа хлопчиків у Європі (XIII ст.), чий спів традиційно супроводжує головні урочистості в санктуарії. З нагоди візиту Папи хор урочисто виконав рідкісну 8‑голосну молитву Salve Regina з ефектом луни, написану бенедиктинцем Жоаном Сереролсом ще у XVII столітті. Одразу після цього, за давньою традицією, «Есколанія» заспівала знаменитий марійний гімн Virolai, створений 1880 року до тисячоліття віднайдення образу «Моренети» на вірші відомого каталонського поета-священника Жасінта Вердаґера.
Лев XIV і Монсеррат
Візит до цього санктуарію має глибоке особисте значення для Святішого Отця. У 1990‑ті роки, під час місії в Перу, о.Роберт Превост ініціював будівництво храму на честь Богородиці Монсерратської в Трухільйо та став першим настоятелем парафії. Як августинець, який понад 10 років очолював свій орден, Лев XIV плекав особливу духовну спорідненість із чернечим життям і Статутом св.Бенедикта — свого часу він навіть перебував у цьому каталонському абатстві на особистих реколекціях.
фінансово.
Щиро дякуємо!
