«Bible History Daily» подає цікаве дослідження Ендрю МакҐовена про дату святкування народження Ісуса Христа.
Сьогодні найпоширенішою думкою про те, чому саме на 25 грудня припав вибір християн, як на день святкування Різдва Господнього, є така: свого часу християнська Церква обрала 25 грудня, щоб усунути святкування поганського свята Solus invictus — непереможного сонця.
Проте існує альтернативна теорія, яка, на думку МакҐовена, більш аргументована та ймовірна. Вчений слушно зауважує, що навіть у середовищі поган свято Solus invictus не користувалося популярністю і було мало відомим. Іншим моментом, який ставить під питання теорію заміни свят є те, що ніхто зі старих авторів про таку заміну не говорить. Про збіг у часі Різдва Христового та свята Непереможного Сонця чи не вперше згадує св. Амвросій Медіоланський, який нічого не говорить про заміну, а вбачає Боже провидіння у такому збігові й наголошує, що сам Бог показує в такий спосіб Христа як істинне Сонце правди.
Тільки у ХІХ ст. ідея про спеціальну заміну свят дістає між ученими багато прихильників, хоча сама теорія ґрунтується не на історичних чи етнологічних фактах, а на цілком віртуальних конструкціях і здогадках.
На думку МакҐовена, інша теорія визначення дати Різдва має багато більше аргументів на свою користь. Це теорія, яка твердить, що християни у пошуках дат Ісусового життя дотримувалися двох світоглядних концепцій. Перша з них полягає в тому, що ще у дохристиянському юдаїзмі сформувалася традиція: важливі події в історії спасіння відбувалися у місяці нісан. Цю традицію передає Вавилонський Талмуд, який твердить, що у місяці нісан було сотворено світ, у місяці нісан народилися Авраам, Ісаак і Яків, у місяці нісан вони померли і в місяці нісан вони воскреснуть, а також у місяці нісан відбувся вихід Ізраїлю з Єгипту. З Євангелій знаємо, що Ісус помер на хресті у місяці нісан.
За спроби перевести цю дату з місячного календаря юдаїзму на сонячний календар у християн вийшло, що Христос помер або 25 березня, або ж 6 квітня. Дотримуючись традиції, згідно з якою патріархи і пророки Старого Завіту прийшли у цей світ і померли так, що дати їхнього народження і смерті різняться тільки роками, тобто число і місяць збігаються, християни прийняли 25 березня або 6 квітня як дату Христового зачаття, тому в цей день було встановлено свято Благовіщення. Відрахувавши дев’ять місяців, вони отримали 25 грудня або ж 6 січня. Так і до сьогоднішнього дня більшість християн святкує Різдво 25 грудня, а деякі християнські спільноти, скажімо вірмени святкують Різдво 6 січня — як дату власне 6‑го січня, а не «новостильне 25 грудня», просто пересунуте по календарю.
За матеріалами: Католицький оглядач
фінансово.
Щиро дякуємо!
