Загублена овечка

Роздуми до Слова Божого на вівторок ІІ тижня Адвенту

Попри те, що деякі тексти знаходяться відразу в кількох Євангеліях, завжди варто уважно приглядатися до них, шукати відмінностей між ними, — і вони відкриватимуть перед нами нові багатства Слова Божого, багатства, яких ми раніше не помічали.

“ Для Отця нашого, що на небі, немає дітей «першої» і «другої» категорій

Подібно і з притчею про загублену овечку. Окрім вказаного уривка, ми можемо прочитати її в Євангелії від святого Луки (можливо, та версія більш популярна). Чим ці дві притчі відрізняються? На поверховий погляд… ну майже нічим. І там, і там є хтось, хто має сто овець. І там, і там одна заблукала. У двох фрагментах знаходиться і той, хто йде і шукає цю овечку, а знайшовши, радіє їй більше, ніж 99-ма тими, які не загубилися.

Однак є певна різниця, на яку варто звернути увагу. В Євангелії від Луки цю притчу Ісус розповідає фарисеям і книжникам. Саме таким вступом розпочинається 15-й розділ цього Євангелія: Усі митарі й грішники приходили до Нього, щоб його почути. А фарисеї з книжниками нарікали: «Цей грішників приймає і їсть разом з ними». Тоді Ісус сказав до них цю притчу… До кого ж тоді Ісус каже притчу у версії від св. Матея? Погляньмо на дещо ширший контекст: Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя Мого Небесного Отця. Бо Син Чоловічий прийшов спасти те, що загинуло. Що ви гадаєте? Коли хтось має сто овець і одна з них заблудить, — чи він не кине дев’ятдесят дев’ять у горах і не піде шукати ту, що заблукала? Ці слова Ісус говорить до своїх учнів, які дискутували про те, хто найбільший у Небесному Царстві. Аби пояснити їм цю реальність, Учитель із Назарета використав «візуальну катехизу» — спершу вказав їм на дитину, а потім розповів притчу про загублену вівцю.

У цьому контексті можемо ще по-іншому глянути на нашу притчу. Так як для Доброго Пастиря немає овечок «першої» і «другої» категорій, бо кожна важлива, а найбільше уваги отримує саме та загублена, — так само для Отця нашого, що на небі, немає дітей «першої» і «другої» категорій. Кожен дуже важливий для Його люблячого Серця. І якщо ти в цьому зараз сумніваєшся, читаючи ці рядки, то вони саме про тебе.