Літургійні читання на 1 серпня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Отців шести вселенських соборів.
Преп. Макрини, сестри св. Василія Великого

Апостол
Рим 12, 6-14

6 Маємо різноманітні дари, згід­но з даною нам благодаттю: якщо про­роцтво, — то в міру віри; 7 якщо служіння — перебувай у служінні; якщо учитель — у навчан­ні; 8 коли хто потішає, — потішай, хто подає, — давай у простоті, хто ке­­рує, — керуй з ревністю, хто ви­яв­­ляє милосердя, — нехай робить це з привітністю. 9 Любов — нелицемірна. Нена­видьте зло, шукайте добра, 10 любіть один одного по-бра­тер­ськи, пошаною один одного ви­пе­реджайте; 11 у наполегливості не лінуйтеся, духом палайте, Господеві служіть, 12 радійте надією, труднощі переносьте, перебувайте в молитві; 13 беріть участь у потребах свя­тих, виявляйте гостинність. 14 Благословляйте тих, хто пе­ре­слідує вас, — благословляйте, а не проклинайте.

Євангеліє
Мт 9, 1-8

1 Сівши в човен, Він переплив назад і прийшов до свого міста. 2 І ось принесли до Нього пара­лі­зованого, який лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Кріпися, сину! Про­щаються тобі твої гріхи!» 3 Тут деякі з книжників загово­рили між собою: «Він Бога знева­жає!» 4 А Ісус, знаючи їхні думки, сказав: «Чому думаєте лукаве у ваших сер­цях? 5 Що легше: сказати “прощають­ся твої гріхи”, чи сказати “встань і ходи”? 6 Та щоб ви знали, що Син Люд­ський має на землі владу прощати гріхи — тоді каже паралізовано­­му —: Встань, візьми свою постіль і йди додому!» 7 Той, підвівшись, пішов до своєї хати. 8 А люди, побачивши це, наляка­ли­ся і прославили Бога, який дає таку владу людям.

Отців:

Апостол
Євр 13, 7-16

7 Згадуйте ваших на­став­ни­ків, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їх­нього жит­тя, наслідуйте їхню віру. 8 Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той самий! 9 Не піддавайтеся різним чужим вченням. Адже добре підкріпляти сер­ця благодаттю, а не стравами, від чо­го не отримали користі ті, які так жи­вуть. 10 Маємо жертовника, з якого не мають права їсти ті, які служать на­метові. 11 Адже тіла тих тварин, кров яких за гріх первосвященик вносить до Святого, спалюються поза табором. 12 Тому й Ісус, щоб освятити на­род своєю кров’ю, постраждав по­за брамою. 13 Тож виходьмо до Нього поза табір, несучи Його наругу,14 бо ми не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього.
15 Отже, через Нього завжди при­­­носьмо жертву хвали Богові, тобто плід уст, що прославляють Йо­­го Ім’я. 16 Не забувайте про добро­чин­ність і спілкування, бо такі жертви до вподоби Богові.

Євангеліє
Йо 17, 1-13

1 Після цих слів Ісус підвів очі до неба й сказав: Отче, прий­шов час. Прослав свого Сина, щоби [Твій] Син прославив Тебе. 2 Оскільки Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя. 3 Вічне життя є те, щоби знали Те­бе, єдиного істинного Бога, і Того, ко­го Ти послав, — Ісуса Христа. 4 Я прославив Тебе на землі, за­вершив справу, яку Ти доручив Ме­ні виконати. 5 А тепер Ти прослав Мене, Отче, в себе тією славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ постав. 6 Я виявив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і вони зберегли Твоє слово. 7 Нині вони зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе. 8 Адже слова, які Ти Мені дав, Я пе­редав їм, і вони прийняли і справді зрозуміли, що Я вийшов від Тебе, повіривши, що Ти Мене послав. 9 Я за них благаю, — не за світ бла­­­гаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої; 10 і все Моє — Твоє, а Твоє — Моє; і Я прославився в них. 11 Я більше не є у світі, а вони у сві­­ті; Я ж іду до Тебе! Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я — тих, кого Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми. 12 Коли Я був з ними [у світі], Я оберігав їх у Твоє Ім’я, — тих, кого Ти Мені дав, — і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання. 13 Нині ж до Тебе Я іду, і кажу про це у світі, щоб вони в собі мали пов­ноту Моєї радості.

Біблійні роздуми