Роздуми над Словом Божим на суботу IV Великоднього тижня
«Якби ви Мене знали, то знали б і Мого Отця».
Ісус є дорогою до пізнання правди: Його хрест — це єдина «інформація про Бога». Про того Бога, який у повноті і виключно є любов’ю. Його завдання — дати нам пізнати Бога як безмежно люблячого Отця. Ця правда визволяє нас від брехні і дає нам справжнє життя.
«І відтепер знаєте Його і бачили Його!».
Ісус є дорогою до пізнання обличчя Отця. Надійшла година, в яку Він об’являє досконалу любов (пор. Йн 13, 1). Через омивання ніг Петрові та іншим учням, через подання куска хліба Юді Ісус прославляє Отця і Сина (пор. Йн 13, 31 і далі) і об’являє в Сині обличчя Отця.
«Хто Мене бачив, той і Отця бачив».
Ці слова є підсумуванням християнського об’явлення: обличчя людини Ісуса, нашого брата, є «Обличчям Бога». Він Єдинородний, від початку в лоні Отця. Він звернувся до нас, щоб показати нам Отця. «Не тому, що Отця хтось бачив; хіба лише Той, хто є від Бога, — Він і бачив Отця» (Йн 6, 46). Хто вірує в Нього — насправді вірує не в Нього (окремо), але в Того, який Його послав. Обличчя Сина, у Його любові до братів, таке саме, як обличчя Отця: Він робить те, що бачить, як робить Отець (пор. Йн 5, 19). Остаточно Ісус стверджує: «Хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене» (Йн 12, 45).