Милосердний, як Отець

Ці слова лунали у санктуарії Божого Милосердя, що у Вінниці, 2 квітня, у неділю Божого милосердя.

Цьогоріч храмове свято у парафії було особливим, адже нинішній рік – це Рік Божого Милосердя.

Святу Літургію очолив ординарій Кам’янець-Подільський єпископ Леон Дубравський, із ним співслужили о. декан Станіслав Вінярський, настоятель парафії Божого Милосердя о. Ярослав Ґонсьорек та о. Павло Росса з парафії св. Войцєха в Фельштині (Гвардійському). Разом з ним на  урочистість до Вінниці приїхала чисельна група фельштинських парафіян.

Вітаючи згромаджених на Службі отець-настоятель сказав: «Сьогодні Ісус Христос, милосердний, як Отець, зібрав нас, як колись зібрав своїх учні, щоб ми повірили у Його Воскресіння, щоб торкнулися Його і прийняли дар Святого Духа».

Проголошуючи проповідь Його Преосвященство сказав: «Євангеліє, яке ми сьогодні почули, ставить перед нами питання: чи не є ми тим Томою, чи ми справді віримо, що Христос воскрес? Друге питання: Воскреслий Ісус приносить нам мир, а чи хочемо ми прийняти цей мир? Мир дає Христос і мир дає світ, а різниця між тим і другим – в словах сьогоднішнього Єввангелія: “Кому відпустите гріхи – відпустяться». Якщо серйозно ставитись до Таїнства Покаяння – буде мир, якщо намагатись впроваджувати мир власними силами – миру не буде. І якщо б ті, хто керують державами – президенти, прем’єр-міністри – приступали до цього таїнства, а не просто приходили до церкви (“як не прийду до церкви, там завжди паски святять”), то був би мир. Тому що для того, щоб дарувати мир іншим, треба передусім прийняти його у своє серце».

Аби більш наочно показати вірним сутність Божого Милосердя, єпископ розповів таку притчу: «Одного чоловіка, в якого було троє друзів, засудили до смертної кари. Перший з друзів відразу його залишив. Другий йшов із ним до будинку суду, але в судовий зал не увійшов. І тільки третій увійшов до залу суду і дав свідчення на його захист. Боже Милосердя і є тим третім другом, котрий свідчитиме за нас на Божому суді. Тому потрібно у наших молитвах занурювати в Боже Милосердя всю країну, всіх людей, особливо грішників, а також тих, хто страждають в чистилищі. Боже Милосердя – це останнє рятувальне коло для світу».

Урочистість завершилась Євхаристійною процесією, яка пройшла навколишньою вулицею до Розп’яття, встановленого на перехресті головних вулиць.

Прощаючись з учасниками урочистості, настоятель о. Ярослав, посилаючись на прочитаний на Службі уривок з Євангелія, наголосив на необхідності перебувати у спільноті вірних: «Як Тома не був серед учнів Ісуса, коли воскреслий Учитель прийшов  до них, і тому не міг повірити у Його Воскресіння, так і наша віра затухає, коли ми перебуваємо поза спільнотою».

ї