Паломництво родин Кам’янець-Подільської дієцезії до санктуарію Божого Милосердя у Вінниці відбулося 14 травня. У ньому взяло участь понад 100 осіб з 16 парафій.
«Такі зустрічі потрібні родинам, як людині кисень для дихання. Відомі слова св. Йоана Павла ІІ, що Церква дихає двома легенями – Західною і Східною. Можемо сказати, що подружжя також дихає двома легенями, ці легені – чоловік і дружина. Але для дихання необхідне повітря, необхідний кисень. Сучасний світ, цього кисню подружжям не дає і не може дати…», — прокоментував CREDO подію ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Леон Дубравський.
Від імені парафіян вінницької парафії Божого Милосердя паломників тепло привітали Іван та Катерина Козубенко, котрі побажали їм «не тільки пройти через Ювілейні Двері, а й зануритись в Милосердне Серце Ісуса, щоб ніхто не повернувся до своїх домівок без Євхаристійного Христа. Побажанням отримати щедрі Божі благодаті висловив дієцезіальний душпастир родин о. Павло Шендера, котрий доклав чимало зусиль для організації і проведення паломництва.
Для того, щоб зустрітись з Богом, необхідно примиритись з Ним і з ближніми. І кожний учасник паломництва мав можливість приступити до Таїнства Покаяння і Примирення. До цього акту настоятель парафії Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці о. Володимир Волковинський заохотив паломників такими словами: «Писання нам говорить, що Бог, явившись Мойсеєві у палаючому кущі, сказав: «Скинь взуття з твоїх ніг: місце бо, що на ньому стоїш, — земля свята» (Вих 3, 5). Я, приїхавши сюди, коли вийшов з машини – побачив на своєму взутті болото і тому, почав шукати траву, що його витерти. З цим болотом я не міг увійти до храму. Заохочую і вас шукати траву, об яку ви могли б витерти усе те, що, можливо, заважає вам зустрітися з Богом».
Проголошуючи проповідь під час короткої Літургії Слова, о. Володимир, спираючись на євангельську притчу про загублену драхму, показав, як гріх приводить до того, що в подружньому житті чоловік або дружина «губиться» — перестає бути тим, ким має бути в подружжі для іншого. «Те, що загубилось – не можна знайти в темряві. Щоб знайти свою загублену половину, потрібно запалити світло, яке освітлить навколишні предмети, «за якими» чоловік чи дружина могли «загубитись» – тобто становище в родині. Тоді стане видно, як змінити це становище – «переставити предмети», за якими чоловік або дружина постійно «губиться». Це світло – любов до Бога, без якої в родині не має ні любові, ні милосердя. Адже милосердя – це не емоції і не співчуття, а конкретні вчинки, не самоціль, а засіб, оскільки там, де в родині не має милосердя, не має і єдності. Коли ми стоїмо перед дверима храму, ми усвідомлюємо, що це місце, де ми отримуємо благодать. Папа Франциск, нагадував, що до Божого Милосердя можна увійти через двері, а ці двері – покаяння і примирення, яке перемагає гріхи цього світу, що нищать родину».
Символічною відповіддю на це нагадування Святішого Отця стало те, що акт покаяння під час Святої Месибув звершений не, як завжди, в храмі, а перед його входом, після чого учасники паломництва пройшли через відчинені Ювілейні Двері.
Службу Божу очолив єпископ Леон Дубравський, а проповідь виголосив єпископ-помічник Радослав Змітровіч.
«Перший прояв милосердя в родині, — сказав під час проповіді владика Радослав, —це милосердя батьків, яке полягає в тому, щоб прийняти нове життя, яке дає Бог, і народити дитину. Я був би дуже радий, якби тепер, в рік Божого Милосердя, кожне з присутніх тут подружжів проявило милосердя і народило дитину. Другий прояв милосердя – виховати дітей для дорослого життя. Як не може народитись немовля, якщо не перетнути пуповину, яка зв’язує його з матір’ю, так не зможе людина стати дорослою, якщо не перетнути почуттєву, емоційну «пуповину», яка пов’язує її з батьками. І тут виявляється як милосердя батьків до дітей, так і милосердя дітей до батьків – адже діти повинні допомагати батькам у цьому. Наступний прояв – допомогти собі і своїм батькам народитись для Неба. Не залишати батьків в їхній старості, а, навпаки, давати їм можливість відчувати себе потрібними родині. Це важко – простіше відправити до будинку престарілих, але запевняю вас: зробивши так, ніколи не шкодуватимете. І не тільки батькам потрібно звернути увагу на знайомих, на сусідів, чи не є серед них когось самотнього, старенького, хто вже не може сам прийти до церкви, і покликати до нього священика, щоб він не відійшов із земного життя, не примирившись з Богом. І останнє – скласти милосердний заповіт, щоб уникнути конфліктів у родині через спадщину, виявити милосердя до тих, кого ми залишаємо на землі».
Усі, хто був на Службі змогли наочно побачити, ще один конкретний прояв милосердя до ближніх – у Євхаристійній процесії діти принесли до вівтаря шкільне приладдя та гроші, зібрані у парафіях Матері Божої з гори Кармель у Томашполі та Найсвятішого Серця Господа Ісуса в Яришівці, які будуть передані потребуючим родинам.
По закінченні Святої Меси єпископ Леон Дубравський на прохання модератора руху «Світло життя» в Кам’янець-Подільській діє цезії о. Петра Ґлувки, передав представникам Хмельницького району ікону Святої Родини і реліквії батьків св. Терези від Дитятка Ісуса, що до цього часу виставлялись для адорації в парафіях Городка і околиць. Наступного дня цей образ несли учасники маршу на підтримку родин у Хмельницькому.
Звичайно, що у програмі паломництва до санктуарію Божого Милосердя не могло не знайтись місця для спільної молитви Коронки до Божого Милосердя. В цій молитві взяв участь єпископ Леон Дубравський – з його ініціативи можливість молитись кожну частину Коронки була надана дітям.
Свята Служба завершила, так би мовити, офіційну частину паломництва, але не завершила свята родин. Для учасників паломництва була підготовлена цікава і змістовна відпочинково-розважальна програма, як містила в собі як концерт, в якому виступили діти, спільні танці батьків і дітей, різні ігри та розваги, так і гриль і солодку вату. Кожний також міг придбати пам’ятки паломництва, що їх власними руками зробили хлопці і дівчата з парафії Божого Милосердя, і таким чином долучитись до їхньої участі у Всесвітньому Дні Молоді в Кракові: кошти, зібрані від продажу, будуть використані на оплату поїздки.
Першою у концерті виступила Діана Банас з м. Городок, що виконала інструментальний твір Гардена «Таємний сад», присвячений, як сказала ведуча концерту Тереза Андрущишина, Триєдиному Богу. Далі Богдана Ясінська з Дунаєвець заспівала пісню, присвячену Матері Божій. А наймолодші учасники концерту Дмитро, Вікторія і Ангеліна Мединські від імені усіх дітей подякували піснею їхніх батьків. Вероніка Ястрембська з Городка виконала пісню, присвячену тим, завдяки кому можливо святкувати це свято під мирним небом – тим, хто віддали життя, захищаючи Україну. Потім, разом з Діаною Банас вона заспівала пісню «Україна – це ми». І, мабуть, усі хто дивився цей концерт, в якому діти співали про любов до Бога, до батьків, до рідної країни, міг погодитись зі словами, сказаними пані Терезою, про те, що Україна дійсно має таланти. На закінчення концерту усі діти, піднявшись на сходи перед входом у храм, заспівали «Ісусу слава».
На закінчення настоятель парафії Божого Милосердя о. Ярослав Ґонсьорек побажав учасникам, щоб отримана ними благодать принесла щедрі плоди в їхньому родинному житті і благословив на щасливу подорож до їхніх домівок.
Ще раніше, виїжджаючи з санктуарію, єпископ Леон Дубравський, користуючись нагодою, висловив таке побажання усім родинам, які цю читатимуть розповідь про паломництво: по-перше, щоб як колись вони взялись за руки, промовляючи подружню присягу, так завжди міцно тримали за руки одне одного, а слова присяги постійно повторювали, а по-друге – щоб над їхнім гнівом ніколи не заходило сонце, щоб вони навчились пробачати одне одного і, покладаючись на Бога, вирішувати усі суперечки.
Фото: Роман Воробйов
фінансово.
Щиро дякуємо!
