Під час урочистої Євхаристії з нагоди проголошеня санктуарію Найсвятішого Серця Ісуса у Кам᾽янці-Подільському в п’ятницю, 3 червня 2016 р., Апостольський Нунцій в Україні архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті передав вірним «особливі вітання від Папи Франциска», а також звернувся з пастирським повчанням.
— Сьогодні хочу розповісти вам одну історію, яку, можливо, ви вже знаєте. У вічності, на небесах перебував Бог. Він жив щасливим [Один] у Трьох Особах. Три особи, які творили спільноту великої любові, — Отець, Син і Святий Дух. Вони були у повноті, однак прагнули чогось більшого; вони хотіли, аби вся їхня любов могла бути подарована комусь іншому. І що ж вони учинили? Вони сотворили всесвіт. Вони створили людську особу, яка мала стати адресатом усієї тієї величної любові.
Ця величезна любов, яка існувала між Богом та Його творінням, у певний момент була зраджена. Людина сказала: «Боже, я не довіряю Тобі! Я хочу володіти деревом пізнання добра і зла. Я хочу споживати Його плоди!» Людині це запропонував змій. Надзвичайно цікаво подивитися, як закінчилося життя цього змія. Він втрачає ноги, його повалено на землю, зрештою — так, як і ми. Ми втрачаємо крила! Ми не можемо більше високо літати! Ми змушені споглядати землю. Багато разів людина намагалася віднайти ці втрачені крила, та не могла цього зробити. А Бог відчуває велике зворушення та похиляється над людством, яке прагне літати, але не може цього осягнути. І що робить Бог? Посилає свого Сина на цю землю, посилає свого Сина, який приймає наше тіло. Божий Син зодягається у наше тіло, у нашу людську природу. Тобто бере на себе кожного із нас. Далі Він крокує дорогами Палестини, розповідає історію любові Бога до найменших, найслабших, найбільш потребуючих. Він бере їх на свої рамена, підводить їх і любить… Коли вони чують цю історію, відповідають в один голос: «І я прагну такої любові!» А Ісус, дивлячись на усіх цих людей, каже: «Йди за Мною! Я поверну тобі здатність літати. Ти більше не будеш повзати і їсти порох цієї землі!» Багато людей слідували за Ісусом, багато людей за Ним також не пішли… І тоді сильні цього світу почали голосно говорити: «Не йдіть за цим Ісусом! Слідуйте за нами, бо ми — сильні, багаті!» А Ісус продовжує розповідати свою велику історію любові, і число Його учнів зростає.
Однак сильні цього світу кажуть: «Ми мусимо зробити щось, аби Він зник!» І так сталося. Христа засудили, винесли Йому вирок смерті та розіп᾽яли. Божа любов розіп᾽ята на хресті… Останній знак цієї величезної Божої любові — пробите списом Пресвяте Серце Ісуса. (…) Ось вона — Божа любов! Ось вона — наша історія. Цю величну історію розповідає нам Господь у цьому санктуарії. Погляньте на цю статую! Ісус усім нам показує своє Серце. Багато людей дивляться і кажуть: «Так, Ісусе, Ти був доброю та щедрою людиною! Ти зробив багато добра». Ісус каже нам: «Брате, сестро, ти дивишся сьогодні не на серце людини. Це серце Бога! Ти пробив списом не серце людини, а серце Бога, який тебе створив для любові та з любові. Чи ти готовий відтворити цю історію любові, споглядаючи на мене? Я вкотре виходжу тобі на зустріч! Прийди до Мене, прийди і пий воду життя, прийди — Я чекаю на тебе». (…) І це вже не просто якась там історія, це історія нашого життя. Це Серце, яке Господь показує, для кожного з нас! «Хочеш це Серце?», — питає Господь сьогодні кожного. Що ми скажемо у відповідь? Ті, які прийшли сьогодні сюди, сподіваємося, скажуть своє «так» Господеві; однак багатьох сьогодні тут нема, які відповідають: «Ні, Ісусе! Дякую! Якось обійдемося без Твого Серця!»
Сьогодні хочемо подякувати Ісусові за Його величезну любов, сьогодні хочемо сказати: «Я прагну Твоєї милосердної любові! Так, Господи, уся ця спільнота — Твоє Тіло! І всередині цього Тіла б’ється Твоє Серце. Я буду Твоїм Серцем! Я готовий ламати своє тіло задля інших, аби наша спільнота зростала і міцніла». Якщо ми віднайдемо сили іти за Господом, цей світ зміниться. (…) З цієї гори, з цього місця ми покликані вирушити, аби сказати, що Бог любить цей світ! Не втрачайте любові, яку носите у серці, бо ця любов змінить світ. Людина може дивитися угору і бачити не стелю, а небо! Припинімо брудні ігри, війни та насилля, дивімося угору на Божий трон, на Пресвяте Серце Розіп’ятого Христа! Нехай нашим горизонтом не буде порох землі, якою повзає змій, а величне небо, яке ми покликані споглядати! Розіп’ятий Ісус чекає на наші обійми у цій Євхаристії, дозвольте Йому вас обійняти, і тоді побачите, як прекрасно літати!
Фото: Оксана Коваль
фінансово.
Щиро дякуємо!
