21 червня 2016 р. в Українському кризовому медіа-центрі підсумували результати архітектурного конкурсу ідей «Бабин Яр — Дорогожицький некрополь».
Слова «Бабин Яр» чи не в усьому світі асоціюються з Голокостом. Восени 1941 року за два дні тут було вбито майже 34 тис. київських євреїв. Утім, під час війни в Бабиному Яру вбивали та ховали не лише євреїв. Упродовж двох років німецької окупації, до листопада 1943 року, тут розстрілювали й закопували цілі групи людей, яких також вважали ворогами нацистів: ромів, українських націоналістів та інших. Оцінки кількості жертв сягають принаймні 100 тис. осіб; понад дві третини з них були євреями.
Радянський режим десятиріччями намагався знищити сам Яр і пам’ять про національну та етнічну приналежність його жертв. Після здобуття Україною незалежності влада дозволила вшанування пам’яті на території Бабиного Яру й водночас самоусунулася від урегулювання цього процесу. Таким чином, за роки Бабин Яр перетворився на територію різних пам’ятей, які представлені поза спільним контекстом чи навіть конфліктують між собою. Разом із тим він залишається зоною відпочинку для мешканців Дорогожичів.
Аби змінити ситуацію, незадовго до 75‑х роковин трагедії Бабиного Яру, які вшановуватимуть у вересні цього року, Благодійний фонд «Українсько-Єврейська зустріч» (Канада) оголосив міжнародний архітектурний конкурс ідей комплексної організації та благоустрою історико-меморіальної зони «Бабин Яр – Дорогожицький некрополь».
Участь у конкурсі взяли 32 проекти з 15 країн світу. Міжнародне журі відібрало сім найкращих. До трійки переможців увійшли проекти зі Словаччини, Колумбії та США.
По суті, це має бути своєрідна рамка, яка виопуклить історію Бабиного Яру й наниже різні пам’яті про жертв трагедій, що мали місце тут, на єдину тканину історичної пам’яті. Як зазначив один з учасників прес-конференції, відповідальний секретар Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру та провідний науковий співробітник Музею історії Києва Віталій Нахманович, ініціатори й партнери конкурсу прагнуть «створити простір, де б ушанування пам’ятей відбувалося з урахуванням спільності цього місця».
Наявні на сьогодні близько 30-ти меморіальних знаків демонтувати не планується: вони також повинні влитися в майбутній меморіальний простір. Більше того — цей простір має виконувати роль своєрідного регулятора для тих пам’ятників, які ще можуть бути встановлені тут у майбутньому. Адже, як кажуть ініціатори конкурсу, Бабин Яр є і продовжує залишатися «живою історією».
«Надзвичайно важливо, щоб ми не згадували про Бабин Яр лише з нагоди певних роковин. Надзвичайно важливо, щоб була створена інфраструктура пам’яті, на яку могли би опиратися вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру між тими періодами, коли про них згадують на найвищому рівні, — каже голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. — Концепція конкурсу дуже близька нам, адже ми переконані, що мають бути створені певні рамки, які дозволять належно вшанувати пам’ять різних жертв Бабиного Яру».
Переглянути 7 найкращих проектів можна за лінком. Також вони будуть представлені в Музеї історії Києва.
фінансово.
Щиро дякуємо!
