Греко-католицький календар
Св ап., первомуч. й архидиякона Стефана
Апостол
Ді 6, 8-15; 7, 1-5. 47-60
8 Степан же, сповнений благодаттю і силою, здійснював у народі великі ознаки й чудеса. 9 Та піднялися деякі зі синагоги, що називалася лібертинською, а також з киринейської та олександрійської, і ті, хто з Килікії й Азії, — і сперечалися зі Степаном, 10 але не могли протистояти мудрості й Духові, яким він говорив. 11 Тоді вони підмовили людей, котрі казали, що чули, начебто він говорив зневажливі слова проти Мойсея і Бога. 12 Вони підбурили народ, старших, книжників і, накинувшись, схопили його та привели до синедріону. 13 Поставили фальшивих свідків, які говорили: Цей чоловік не перестає говорити [зневажливі] слова про це святе місце і проти Закону. 14 Адже ми чули, як він казав, що Ісус Назарянин зруйнує це місце та змінить звичаї, які нам передав Мойсей!
15 Поглянувши на нього, всі, хто сидів у синедріоні, побачили, що його обличчя було подібне до обличчя ангела.
1 Первосвященник запитав: Чи це так? 2 А він промовив: Мужі, брати і батьки, послухайте! Бог слави з’явився нашому батькові Авраамові, коли він був у Месопотамії перед тим, як він оселився в Харані. 3 І сказав йому: Вийди зі своєї землі, від свого роду та піди у край, який Я тобі покажу. 4 Тоді він вийшов з Халдейської землі й оселився в Харані. А звідти, після смерті його батька, Бог переселив його в цю землю, де ви тепер живете. 5 І не дав йому спадщини в ній навіть на стопу ноги, але обіцяв дати її для володіння йому та його нащадкам після нього, хоч не було в нього дитини.
47 Та дім Йому збудував Соломон. 48 Але Всевишній проживає не в рукотворному, як каже пророк:
49 Небо — Мій престол, а земля — підніжжя для Моїх ніг. Який дім збудуєте Мені, — каже Господь, — або яке місце для Мого спочинку?
50 Хіба не Моя рука все це зробила?
51 Ви, твердошиї, з необрізаними серцями й вухами! Ви завжди противитеся Святому Духові, — як батьки ваші, так і ви!
52 Кого з пророків не переслідували ваші батьки? І повбивали тих, які наперед провіщали про прихід Праведника, якого ви тепер зрадили й убили. 53 Ви, котрі одержали Закон через веління ангелів, але не зберегли його!
54 Слухаючи це, вони палали гнівом у своїх серцях і скреготали на нього зубами.
55 Але Степан, сповнений Святого Духа, поглянув на небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв праворуч Бога, 56 і сказав: Ось я бачу відкриті небеса й Сина Людського, який стоїть праворуч Бога! 57 Голосно закричавши й затуливши свої вуха, вони одностайно накинулися на нього. 58 І, вивівши за місто, вони почали побивати його камінням. А свідки поклали свій одяг біля ніг юнака, якого звали Савлом. 59 І побивали камінням Степана, а він молився і казав: Господи Ісусе, прийми дух мій! 60 Ставши на коліна, він скрикнув голосно: Господи, не зарахуй їм це за гріх! І, промовивши це, він упокоївся.
Євангеліє
Мт 21, 33-42
33 Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому давильню, збудував башту, найняв робітників і відійшов. 34 Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узяти свій врожай. 35 Та робітники, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням. 36 Тоді він послав інших рабів, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само. 37 Нарешті послав до них свого сина, кажучи: “Посоромляться мого сина”. 38 Робітники ж, побачивши сина, заговорили між собою: “Це спадкоємець; ходімо, вб’ємо його і одержимо його спадщину”. 39 І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили. 40 Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим робітникам? 41 Кажуть йому: «Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим робітникам, які будуть вчасно віддавати його врожай». 42 Каже їм Ісус: «Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: “Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших”?