Всі ці деталі, яких вона не шкодувала для мене, повинні були завдати мені болю. Але…
Австралійка Карлі Марі (31 р.) — письменниця і коуч, а перш за все, мама прекрасної маленької дівчинки. Вона віддано займається дитиною, дбає про дім, присвячує увагу чоловікові.
Але одного дня…
Вона була на роботі. Раптом на електронну пошту приходить повідомлення під назвою «Твій чоловік». Автор листа — жінка, яка — Карлі не має жодних сумнівів, — була коханкою її чоловіка. Вона описує кожен момент, проведений з її чоловіком, не шкодуючи навіть найінтимніших подробиць.
«Я відчувала дистанцію між нами. Коли він повертався з відрядження, часто був втомлений і сердитий. Я хотіла, щоб ми знову зблизилися, тому запропонувала піти на подружню терапію. Він погодився. Протягом кількох місяців нам вдалося деякі речі виправити. І саме тоді я дізналася, що у мого чоловіка роман», — розповідає Карлі.
Попри це, Карлі хоче дати чоловікові шанс і хоче боротися за їхній шлюб. Рівно через рік після того, як отримала листа від коханки чоловіка, Карлі — вже внутрішньо сильна та незалежна — вирішує написати відповідь. Вона опублікувала цей незвичайний лист в інтернеті. Лист справив таке враження на читачів, що його поширили більше десяти тисяч разів.
Ось він:
— Краща подруга моєї доньки носить таке ж саме ім'я, як і ти, а це значить, що я чую його постійно. Раніше, як тільки я його чула, то зіщулювалася в собі. Моя донька така мила дівчинка. Щоразу, коли я чую від неї, як вона чудово грається зі своєю подружкою, то — мушу зізнатися — я відчуваю вдячність, що, попри те ж саме ім'я, історія не про тебе.
Рівно рік тому, цього дня, ти прислала мені листа, який сильно вплинув на життя багатьох людей: моє, мого чоловіка, моєї доньки, наших батьків, наших родин, наших друзів. Я часто запитую себе, про що ти тоді думала — наскільки хотіла помститися моєму чоловікові за те, що він розбив тобі серце, а наскільки була переконана в тому, що дієш по відношенню до мене належним чином. Мені здається, що всі ці деталі, яких ти не шкодувала для мене, повинні були просто заподіяти мені біль. Ти добре знала, що потрібно почути дружині, щоби дійти в своєму шлюбі до точки неповернення.
Цікаво, скільки ти про мене тоді знала… Читала мій блог, слідкувала за мною в Інтернеті, дивилася мої фотографії. Цікаво, чи ти знала, що в той день, коли я отримала листа під назвою “Твій чоловік”, я буду на роботі?.. Так, це мій чоловік. Він був ним і є надалі. Цікаво, чи думаєш ти про нього зараз, як про свого колишнього бойфренда?.. Я почуваюся дивно, коли усвідомлюю, що чоловік, з яким я поділяю такі інтимні стосунки, мав у своєму житті іншу, важливу для нього жінку, а я про неї не знала.
Я кажу абсолютно щиро — я не знала. Хоча, напевно, повинна була знати. Звичайно, я запитувала його про це, але в глибині душі не вірила, що щось подібне може трапитися з нами. Ми створили насправді міцні стосунки — він і я. Я дійсно так думала. У нас була шестимісячна донька, а його часто не було вдома через роботу. Звичайно, нам було важко, і ми не мали одне з одним такого тісного контакту, як раніше; але я вірила, що він це заради мене переживе. І так, імовірно, сталося б, якби в цей момент не з'явилася ти.
Я не збираюся тебе звинувачувати. Я, швидше, не здатна на ненависть. Я також не думаю про те, чия це була провина. Я глибоко переконана, що ніщо не відбувається без причини, і що кожен із нас може винести уроки з цієї історії. Я уявляю, що цей зв’язок означав для тебе, дівчини з маленького містечка. Одного вечора гарний хлопець заходить у твій бар випити. А мій чоловік вміє бути веселим і чарівним. Я можу собі уявити, як ти в нього закохуєшся. Як він приходить до тебе щовечора, розповідає про клопоти з маленькою дитиною, і як ти уважно все це вислуховуєш. Все, що ти мала зробити, це просто слухати його і дати йому те, чого я йому не давала. І він вже був твій. Я розумію, що теж закохалася в нього в барі.
Іноді я задаюся питанням, наскільки він намагався знайти в тобі те, що втратив у мені. Колись я була чарівною білявкою в короткій спідниці, що стояла за стійкою бару в його улюбленому пабі. Десять років по тому я була мамою в спортивних штанях, пасмами відрослого сивого волосся і мішками під очима після безсонної через хворобу дитини ночі. Він повинен був любити також і цю версію мене. І любив, але одночасно тужив за дівчиною, яка мала би час, щоби постійно піклуватися про нього і переконувати його в своїй любові. Ти йому це дала.
У певному сенсі, я радію з цього. Мені було шкода, що він проводить всі ці ночі на самоті в готелі, далеко від сім'ї. Але він був не один. Він був з тобою. З тобою святкував свій день народження. Це ти його втішала, коли ми втратили нашого улюбленого пса. Я настільки люблю цього чоловіка, що радію, що в ті моменти він відчував любов, хоча вона походила з джерела, з якого не повинна була походити.
Як і багато інших жінок, ти вірила, що він залишить мене. Але він цього не зробив. Він залишив тебе. Наша донька виросла, вже не потрібно було постійно бути з нею вночі. Чоловік знову почав бачити в мені жінку, в яку він закохався багато років тому. Він хотів бути зі своєю дружиною, бути зі своєю сім’єю. Закладаюся, це було дуже болісно для тебе. У тебе був вибір. Ти могла би дозволити йому виправити наш шлюб, щоби йти далі, або могла все це у нього забрати. Ти вибрала другий варіант.
Ми намагалися хоч якось зібрати воєдино уламки нашого шлюбу, але у нас не дуже виходило. Я змінилася. Спричинила це одна маленька річ: слова і образи з твого мейла, які закарбувалися в моїй пам'яті. Я думаю, ти знала, що так буде. У нас — у мене і в нього — все в порядку. Насправді, ми зблизилися так, як ніколи раніше. В процесі ми дізналися один про одного дуже багато. І хоча ми стільки пройшли, але, як і раніше, ми обдаровуємо один одного взаємною любов’ю і повагою, що позитивно впливає на нашу маленьку донечку. Цього ніхто не зможе знищити.
Я сподіваюся, що ти теж якось влаштуєш своє життя. Сподіваюся, що тебе теж ця ситуація чогось навчила, і що ти зможеш знайти в собі внутрішній спокій. Я його знайшла.
Карлі.
А ми сподіваємося, що плин часу, зрілість цієї пари, любов і повага, які — не дивлячись на всі помилки і страждання — вони все ще один одному дарують, допоможуть їм відновити взаємини і знову об'єднати всю сім'ю. Чого їм щиро бажаємо.
фінансово.
Щиро дякуємо!
