Він революціонізував світ науки — але виріс у домі, де молитва була такою ж важливою, як і знання. Нікола Тесла не відкидав Бога: він шукав Його в законах природи й гармонії Всесвіту.
Нікола Тесла народився в ніч проти 10 липня 1856 року під час сильної грози. Його мати, жінка глибоко релігійна, кажуть, тоді мовила: «Це буде дитина світла». У певному сенсі вона мала рацію.
Священство чи наука? Вибір, який сформував історію
Тесла виховувався в сім’ї православного священника. Його батько, Мілутін Тесла, був сербським священником і відомим проповідником. Він проповідував не лише в церкві, а й удома: вечірні розмови за столом часто стосувалися сенсу життя, присутності Бога в історії, теми духовності. Мати Ніколи, хоча й неписьменна, була вельми обдарована: могла конструювати складні механічні інструменти, не маючи формальної освіти. Саме вона навчила сина логічності, пам’ятливості й дисципліни.
У такому домі священство здавалося очевидним шляхом для сина. Батько хотів, щоб Нікола пішов його слідами. Однак коли Тесла-підліток серйозно захворів, то уклав із батьком угоду: якщо він одужає — зможе вивчати інженерію. Батько погодився. Нікола одужав — і став на шлях навчання; але ніколи не відмовлявся від духовних основ, набутих змалку.
Мілутін Тесла. Джерело: Вікіпедія
«Справжня релігія і справжня наука не ворогують»
Хоча Тесла зрештою відмовився від православних форм віри, від духовності він ніколи не дистанціювався. У розмовах і творах Нікола Тесла не раз наголошував, що наука й релігія повинні йти пліч-о-пліч — просто не в догматичному сенсі, а як спільний пошук істини.
В інтерв’ю 1937 року, опублікованому в журналі Liberty, він сказав:
«Хоча я і не віруючий у православному розумінні, та ціную релігію. По‑перше, тому, що кожній людині потрібен якийсь ідеал — релігійний, художній, науковий чи гуманітарний, — щоб надати сенсу життю. По‑друге, тому, що великі релігії містять мудрі принципи поведінки, актуальні сьогодні так само, як і тоді, коли вони були проголошені».
Тесла був переконаний, що немає конфлікту між справжнім духом релігії та наукою, збудованою на фактах. Він шукав у світі природні закони й логіку, вважаючи, що саме це відображає порядок, встановлений Богом.
Логос — Божественний Порядок у реальності
Неможливо зрозуміти духовність Тесли без посилання на концепцію логоса — це грецьке слово означає розумний порядок світобуття. Для Тесли, вихованого на проповідях батька, Всесвіт був логічним, гармонізованим і передбачуваним, оскільки його створив Бог — раціональна Істота, яка вписала свої закони в матерію.
Нікола вірив, що завдання вченого — не «вигадувати», а відкривати ці закони: так би мовити, підняти завісу, за якою криється план Творця. Тому все його життя було постійним «читанням» реальності, як книги, — і спробою зрозуміти її значення.
Це переконання привело його також до ідеї духовної єдності всього творіння. «Коли я бачу страждання друга — мені теж боляче; коли падає навіть ворог, я відчуваю смуток. Хіба це не доказ того, що ми є лише частиною одного великого цілого?» — запитував він. Хоча такі міркування вели більше до пантеїзму, ніж до віри в Бога-Особу, Нікола Тесла точно не був атеїстом.
Пам’ятна зустріч
1927 року Теслу відвідав у Нью-Йорку його тезко і друг, православний єпископ Миколай Велімірович. Священник, якого провели по лабораторії, повній гудіння машин та спалахів іскор, з усмішкою запитав:
«Чим все це приводиться в рух?»
«Електрикою», — відповів Тесла.
«Чи можна її побачити?»
«Аж ніяк», — відповів учений. «Це неможливо».
Єпископ відповів реченням, яке Тесла пам’ятатиме до кінця свого життя:
«Тоді чому люди вимагають, щоб їм показали Бога? Зрештою, сила існує навіть тоді, коли її не видно».
Пам’ятник у Белграді. Джерело: Вікіпедія
Точно не атеїст
Хоча світогляд Ніколи Тесли був непростим, він намагався жити відповідно до Заповідей. Знаною є історія про те, як він кілька разів відправляв додому працівницю, щоб вона змінила одяг, який він вважав занадто відвертим. Тесла жив у чистоті й скромності, сам був надзвичайно чесний і довіряв іншим — через що не раз ставав жертвою обману.
Нікола Тесла помер один, але залишив по собі потужну спадщину: його дітьми були ідеї, винаходи й відкриття. Завдяки його роботі світять лампочки, працюють двигуни і ми передаємо електрику на відстані. Але він також залишив після себе щось більше: віру в те, що розум і віра не обов’язково мусять бути взаємовиключними.
Переклад CREDO за: Богна Бялецька, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
