Якось, пролітаючи над хмарами, білі ангели вгледіли маленького замурзаного чорного ангелика, який сидів на хмаринці й розгублено дивився навкруги.
— Що він тут робить? — здивовано запитували один одного.
— Мабуть, заблукав…
— Він ще зовсім маленький, давай візьмемо до себе, на Небеса, — запропонував Білий ангел.
— Ти що! А як інші побачать, от нам перепаде! Ти тільки подивись на нього: немите, розкуйовджене, фе, та ще й обскубане таке! Що будемо з ним робити?
— Ну, не лишимо ж його тут самого.
Білі ангели швиденько його помили під дощовою хмаркою, перемалювали чорні крильця в білі, причесали і тихо підняли на Небеса. Але хоч ззовні він виглядав майже як вони, та повадки його були абсолютно інші.
— Гмм… — подумав Ангел. — треба його вчити!
Найперше освоїли 10 Божих Заповідей, потім абетку, за ними різні молитви, псалми, прочитали Катехизм, Біблію. Вивчили про печеру Кумран, в якій було знайдено частинки Євангелії, про річку Тигр і Євфрат, які за біблійними переказами розділяли рай, про грішні Содом і Гоморру. Таке масове знищення міст шокувало маленького гостя, на що старші пояснили:
— Чаша зла переповнилася, і все погане вилилося на них.
— А що таке чаша зла?
— Над кожною людиною на землі є чаша зла і чаша добра. Куди, відповідно, розподіляються усі зроблені нею діла. Кожна має свою міру, і якщо вона переповниться, то її вміст виливається. Якщо переповнена добрими справами — добрі справи повертаються; те саме відбувається і з чашею зла…
Між добром і злом дуже тонка межа. Зробити правильний вибір допоможе зробити внутрішній голос. Адже це — голос Бога. І якщо ти його не чуєш, краще не поспішати з учинками й діями.