«Наша доля не залежить від зірок, бо вони і все інше в безмежному Всесвіті в кінцевому підсумку вказують на Творця, в чиїх добрих руках перебуває наше життя».
Прості пастухи і вчені мудреці зі Сходу однаково провадять нас до Бога, який так сильно наблизився до нас, людей, у маленькому Дитяті з Віфлеєма, — вказує кардинал Крістоф Шенборн. Митрополит Віденський прокоментував уривок із Євангелія (Мт 2, 1‑12), що читається в урочистість Богоявлення.
Почнімо з історичної довідки. За найточніші на сьогодні дослідження «віфлеємської зірки» треба подякувати австрійському астроному. Професор Конрадін Феррарі д’Ок’єппо (1907-2007), член Австрійської академії наук, цілі десятиліття досліджував усе, що можна було знайти на тему «астрологів зі Сходу» й відкритого ними астрономічного явища. Його відкриття — переконливі.
У 7-му році до н.е. сталося тривале, дуже рідкісне сходження двох планет: Юпітера і Сатурна. Вавилонська астрономія відзначалася винятковою якістю і точністю. Професор Феррарі, який очолював Інститут теоретичної астрономії Віденського університету в 1955-1978 роках, був спроможний довести, що опис у Євангелії від св. Матея — точний і достовірний у кожній подробиці. Свої відкриття він найбільш узагальнено підсумував у книжці «Віфлеємська зірка в астрономічній перспективі. Легенда чи факт?» (1999).
Здавна відомо, що Ісус Христос народився дещо раніше за «нульовий рік», оскільки розрахунки дати Його народин, виконані в ранньому Середньовіччі, на які спирається відлік нашої ери, виявилися помилковими. Найвірогіднішою датою народження була зима, за стародавньою традицією — 6 січня, 7‑го року до нашої ери.
Однак повернімося до глибшого значення подорожі астрологів. Бог промовляє до людини не тільки через Біблію — слово свого Об’явлення, але передусім через «книгу природи». Це не випадковість, що великі природознавці часто були віруючими людьми! Серед них були й ті вчені, «мудреці зі Сходу», найправдоподібніше — з Вавилону.
Але чи не є забобоном віра, що зірки можуть надати «інформацію» про людське життя? Хіба ж астрологія не засуджена в Біблії?
Згідно з дивовижно точним знанням свого часу, астрологи припустили, що рідкісне зіставлення планет має вказувати на особливу подію серед юдейського народу, таку як народження виняткового царя, тому подалися до Єрусалима, щоб довідатися більше. В Єрусалимі їхню увагу звернули на біблійні пророцтва, згідно з якими Месія — Спаситель — мав народитись у Віфлеємі. Як природа, так і Біблія вказують їм шлях до Бога. Таким ось способом вони дістаються до Дитятка Ісуса, падають перед Ним у поклоні й віддають Йому честь. Вони не зірку вшановують, а Того, на Кого зірка вказувала. І цим стають дороговказами для всіх пізніших поколінь.
Наша доля не залежить від зірок, бо вони і все інше в безмежному Всесвіті в кінцевому підсумку вказують на Творця, в чиїх добрих руках перебуває наше життя. Прості пастухи і вчені мудреці зі Сходу однаково провадять нас до Бога, який так сильно наблизився до нас, людей, у маленькому Дитяті з Віфлеєма.
фінансово.
Щиро дякуємо!
