17 вересня 2016 р. храм Христа Царя Всесвіту, що в Новограді-Волинському, прийняв учасників Руху Світло-Життя на щорічний Пореколекційний дієцезіальний день спільноти.
Близько 250 осіб усіх гілок Руху з Київсько-Житомирської та Луцької дієцезій зібралися для підведення підсумку та благословення на працю й служіння в подальшому році.

Тему «Милосердні, які несуть Євангеліє» розкрив у своїй катехезі о. Віктор Матушевський. Він цікаво порівняв процес читання Святого Письма з процесом прийому їжі: не жити Євангелієм — це як не ковтати страву. Як же тоді живитися?
Після науки було виділено час на індивідуальну працю. Учасники мали змогу скласти власний перелік — графік подій життя, в яких вони особливо наближались або віддалялись від Господа. Завдання виявилось таким важливим і цікавим, що розклад дня затримався на півгодини саме через нього. Графіками злетів і падінь духовного життя можна було поділитись у малих групах, обговоривши результат самостійної роботи.
Одним із завдань пореколекційних днів спільноти є підсумок літніх духовних вправ. Представники усіх проведених цьогоріч реколекцій свідчили про свої пережиття, ділилися фотоспогадами та плодами оаз.

Кульмінацією Дня незмінно є Свята Меса. Її очолив генеральний модератор Руху в Україні о. Ярослав Гонсьорек. Наприкінці Літургії відбулося урочисте передання служінь дієцезіальної, районних та аніматорських пар Руху. Відтепер дієцезіальною парою Києво-Житомирських спільнот офіційно є Ігор та Олена Федорчуки з Житомира.
Після Меси широке подвір’я гостинної новоградської парафії стало також місцем агапи — підживлення смачним обідом та братнім спілкуванням.
Учасникам зустрічі запропонували ще одну можливість поспілкуватись і дознайомитися. Вправою інтерактивного спілкування 16 малих груп з випадково об’єднаних осіб складали середньостатистичний — чи то збірний — портрет «оазової людини». У жартівливому тоні на аркушах повстали реальні цифри, радості й переживання звичайних оазовичів.

Радісний час спільного перебування вилився у пісню-танок про Боже Милосердя, яке просто «падає, падає, падає…»
Перед завершенням Дня дієцезіальний модератор Руху о. Олег Сартаков нагадав про велику кількість завдань і потреб різних видів служіння, налаштував і закликав до активної праці у Русі.
Після благословення, яке уділив о. Ярослав, спільнота заспівала традиційне, сповнене Духом Радості «Хай нас з’єднає Любов…» — і, запалена Одним Вогнем, роз’їхалась нести Його до людей.
