Від читачів

Любов та милосердя заряджають, — зустріч волонтерів Карітасу у Летичеві

25 Жовтня 2016, 15:54 1518 с. Беата Хусакєвіч
Зустріч волонтерів Карітасу

Волонтери парафіяльних спільнот «CaritasSpes», а також ті, кому небайдужа недоля інших, зустрілися у санктурарії Летичівської Божої Матері  у суботу, 22 жовтня 2016 р.

Справа заснування цих спільнот у Кам’янець‑Подільській дієцезії триває уже три роки, тому гроно волонтерів зростає. Приводом до нашої особливої радості під час цього з’їзду стала присутність представників парафії Воздвиження Святого Хреста із Шепетівки на чолі із настоятелем, о. Ярославом Машталарем. Хоча формально спільноти волонтерів при парафії ще нема, однак добрі ідеї народжуються, даючи надію на щедрі плоди у майбутньому. Особи, які прагнуть розпочати служіння милосердя, мали нагоду послухати свідчення волонтерів з інших парафій, аби, розпізнаючи потреби власного середовища, поширювати там добро і милосердя.

У зустрічі взяли участь також представники парафіяльних спільнот із Дунаєвець, Старокостянтинова, Вінниці (парафія Божого Милосердя), Городківки, Дому милосердя у Городку. Центральний офіс у Кам’янці‑Подільському представляли о. Павло Гончарук, директор дієцезіального бюро «Caritas‑Spes», с. Беата Хусакєвіч, координатор спільнот волонтерів, та Ігор Чесановський.

Зустріч волонтерів Карітасу

Осіння атмосфера не завадила діленню гарячими свідченнями, одна із учасниць зустрічі так описує свої враження: «Мене звати Тетяна, я представник спільноти «Caritas-Spes» із Городківки, що на Вінниччині. Щиро вітаю всіх прихильників добрих вчинків! Хочу поділитися з Вами своїми враженнями від зустрічі спільнот Карітасу нашої Кам’янець-Подільської дієцезії. На такій зустрічі я була вдруге, але емоції та натхнення були ті ж самі, що і після першого нашого приїзду. Цього разу було ще більше нових обличь, ще більше нових думок та цікавих і одночасно хвилюючих питань. Наша повсякденна праця забирає у нас багато сил та часу, тому ми дуже мало присвячуємо себе якісь добрій справі. Іноді бувають моменти, коли починають опускатися руки, і ти думаєш, що не можеш більше вже служити ближнім, потребуючим, знедоленим. Але потім віднаходиш час і сили та йдеш далі, бо інакше й бути не може. Якщо опускаються у мене руки, то що вже казати про тих, хто чекає на нашу допомогу. І саме на таких зустрічах ми черпаємо цю силу та запал; саме тут ми розуміємо, що ми не самі: є дуже багато братів та сестер у Христі, які горять любов’ю до ближніх, які не можуть жити тільки для себе. Їхня любов проявляється у різних служіннях: хтось допомагає хворим, хтось опікується дітками, інші працюють в будинках для пристарілих або в домах матері та дитини; хтось готує їжу для голодних та немічних, а хтось просто робить добрі вчинки. Ці любов та милосердя так “заряджають”, що ти просто не можеш покинути цієї справи. Щиро запрошую всіх бажаючих брати участь у таких зустрічах і робити добро, бо тільки милосердя відкриває браму до неба».

Особливим гостем зустрічі стала пані Ірина Мірецька із Хмельницького, яка представила тему сенільної деменції серед людей похилого віку в Україні. Вона розповіла про те, чим є ця хвороба, її симптоми, а також про те, як поводитися із людьми з деменцією. Часто рідні та близькі не усвідомлюють, що поведінка людей старших обумовлена саме хворобою, у наслідок чого можуть виникати конфлікти та непорозуміння. Аби їх уникнути, слід мати певні знання у цій області; до того ж мало сьогодні говориться про те, що процес розвитку хвороби можна сповільнити, зазначила пані Ірина. Для волонтерів, які допомагають особам похилого віку, це була дуже корисна інформація.

служба

Зміцненням для духа стала Пресвята Євхаристія на честь св. Йоана Павла ІІ, яку очолив о. Павло Шендера, настоятель санктуарію Божого Милосердя у Вінниці; проповідь виголосив о. Павло Гончарук. Роздумуючи над словами з Євангелія від св. Луки, отець заохотив до боротьби за перше місце, яке завжди займає той, хто служить іншим. Він зазначив також, що кожен покликаний працювати у власному саду, і від нас залежить, чи будуть там дерева, що приноситимуть добрі плоди. На кінець отець побажав усім, аби Христос, Який проходитиме повз цей сад, міг віднайти там плоди добра, співчуття та милосердя.

Зустріч волонтерів Карітасу

Фото: Ігор Чесановський

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Щомісячний борг
Зібрано Залишилося зібрати
16701грн
12106грн
Потрібно зібрати
28807грн
Залишився
1день
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Летичів
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: