Цьогорічна поїздка з молоддю з парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Бердичеві до Карпат у середині 18 січня нестримно нагадала мені довоєнну, січневу 2022 року. Я тоді про це написав: «Зимова казка».
Тоді, особливо останній день перебування, завдяки сонячній зимовій погоді, приніс такі враження, що по‑іншому описати не можна. Цього разу з першого дня нас супроводжувало все найкраще, що може запропонувати зима.
Останніми роками було непросто знайти справжню зимову погоду. Цього року сніг супроводжував нас із моменту виїзду з Бердичева. Перша зупинка майже 40‑особової команди — Кам’янець-Подільський; Свята Меса в храмі отців-паулінів, а потім вечеря у гарній залі відновленого монастиря. Ми прибули до місця призначення ввечері, а вранці… опинилися начебто в чудовій зимовій казці — в центрі «Caritas-Spes» у Яблуниці.
Перший день — це, звісно, лижі. Орендували спорядження для групи понад 30 осіб. Одна година навчання для початківців (тобто більшості), і — на підйом! Веселощі проходили під наглядом досвідченого в лижному спорті отця Павла Бембна OCD, опікунки Мілени й аматорки в лижному спорті, зате безстрашної сестри-терезіянки Оксани Щипанської. На всі можливі випадки у нас була довіра до опіки ангелів-хранителів, а також присутність медсестри, пані Тетяни. Для декого з групи це була всього друга зустріч зі схилом. Перша відбулася в той єдиний день 2022 року, коли дозволяли умови. Два такі дні цьогорічних канікул стали досвідом юнацької мужності, взаємної солідарності, а насамперед — радості, безтурботності й краси гір. Серед інших експедицій — підкорення скель Довбуша й чарівної вершини Хом’як (1544 метрів над рівнем моря) на хребті Горган.
Але це ще не все. Кожний день починався ранковою молитвою. Постійні елементи: пісня, привітання Господа Бога «доброго ранку»; псалом, співаний на два хори; спонтанна подяка, пісня, прохання; «Отче наш» і «Радуйся, Маріє», благословення — проста, але молодіжна формула. А найкрасивіше — в тому, що всю «літургію» молодь проводила самостійно.
Щодня молилися Розарій за Україну, за її захисників, згадуючи, що цей відпочинок можливий зокрема завдяки їхній постійній жертві в боротьбі з агресором. Як священник, я був задоволений залученістю молоді під час Святої Меси.
По-справжньому вражаючим було сходження в гори у темряві ночі. Одного вечора, після 21 години, серед казково засніжених ялин, переходячи струмок по каменях, оповиті темрявою ночі, молячись Розарій, ми піднялись до маленької греко-католицької каплички, де побачили… ангелів, а також Марію та Йосифа з Дитям. Перед цим, потай від більшості групи, підготовлені «актори» підготували цю маленьку різдвяну виставу. Несподіванка, красива зимова ніч, прослуховування євангельської історії у світлі ліхтариків — певно, запам’ятаються надовго.
Повернулися в базу близько 23:00, але замість розсудливого «пора спати» — опівночі молодь уже домовилася вітати одного з наймолодших учасників із днем народження.
Щодня був «веселий вечір», наповнений конкурсами й танцями. Одного вечора до нас із колядою завітав єпископ Станіслав Широкорадюк.
На зворотному шляху від Карпат ми скористалися гостинністю сестер Францисканок Служебниць Хреста, підкріпившись обідом. Непомітно для самих себе знову опинилися в санктуарії у Бердичеві, дякуючи Богові, Пресвятій Богородиці та одне одному за цю подорож.