Бути самотньою матір’ю — одне з найскладніших випробувань, яке може постати перед жінкою. І я це знаю: я в цьому ж клубі.
Таке може статися за власним вибором (можливо, чоловік, із яким ви пов’язали життя, не буде хорошим прикладом для ваших дітей) або через розлучення, взаємну згоду, відмову чи навіть утечу. Це може здатися нереальним, але трохи правди в тому є: деякі чоловіки втікають, щойно «запахне» вагітністю; вони біжать геть, відлітають, змінюють місце проживання і навіть ім’я. Що залишається вам — не так важливо. Що важливо? Бачити позитивний бік цієї ситуації, хоча це коштувало особисто мені багато зусиль. Діти приносять те, що ви ніколи не сподівалися мати, залишаючись самотньою, — любов, приятельські стосунки і нескінченну радість.
Наш Бог став жертвою крутійства, зневаги, брехні, байдужості, відторгнення й ненависті. Хто може зрозуміти нас краще, ніж Він? Найкраще місце для самотніх матерів — це притулок у серці Христа! А що може бути краще за взірець Пресвятої Діви Марії?!
1) Не бійтеся самотності
Коли ми подивимося у словнику значення слова «самотній», то побачимо не надто обнадійливі результати: без допомоги або участі іншого; ізольований; без товаришів. А як же тоді наші діти? Вони — найліпша компанія, якої ми можемо сподіватися. Вони — радість і двигун нашого життя. Бути самотньою матір’ю — це не кінець світу, Бог завжди ставитиме потрібних людей на нашому шляху, щоб допомогти нам цей шлях долати.
2) Поговоріть із вашою дитиною
Вірите ви в це чи ні, вони все розуміють. Якщо у вас є дитина, розкажіть їй про те, що ви робите. З ніжністю в голосі скажіть їй: «Ми збираємося дати лад іграшкам, приготувати що‑небудь смачненьке та купити деякі речі». Він або вона ще, може, не вміють говорити, але одна лиш усмішка усе владнає. Таким чином, жоден із вас не почуватиметься самотнім, і діти дедалі більше звикатимуть до вашого голосу. Якщо діти трохи доросліші, робіть так само. Ви — людина, з якою вони діляться. Відкрийте своє серце і слухайте одне одного.
3) Будьте глухими до зовнішньої критики
Обережність не належить до найбільш поширених чеснот: легко кинути образливий коментар, критикувати і судити, не надаючи цьому великого значення. Коли коментарі інших людей завдають вам кривди, пам’ятайте, що Ісус сказав: «Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!» (Йн 8, 7) Просто промовчіть і запропонуйте це іншим.
4) Культивуйте спогади
Завжди пам’ятайте: ви ніколи не зможете повернутися назад і повернути час, що минув! Кожна хвилина, проведена з дітьми, — на вагу золота. Тож відваги! Цінуйте кожен момент! Фотографуйте навіть ті моменти, які можуть здатися простими або нецікавими; пізніше вони стануть дорогоцінними спогадами! Наші бабусі й дідусі мали альбоми, переповнені фотографіями, які для них були, немов золоті копальні. Ми будемо озиратися на часи, коли найдрібніші речі робили нас щасливими. Сьогодні ніхто не друкує своїх фотографій. Ми зберігаємо їх у пам’яті телефонів, ноутбуків або на жорстких дисках. Будьмо, як наші бабусі!
5) Нотуйте все
Мене «відвідала» ця думка під час вагітності. Я хотіла записати відчуття і сподівання, якими була сповнена у той час. Тому вирішила вести щоденник із точними датами всіх тих моментів, які найбільше зворушили моє серце.
Пишіть щоразу, коли у вас з’явиться хоч трохи часу. Розкажіть там синові про сім’ю, яку він створить у майбутньому; які плекаєте сподівання щодо нього; які пригоди хотіли б пережити з ним; що ви хочете прошепотіти йому, коли тримаєте його на руках (думаю зараз про матусь, які залишалися самотніми ще під час вагітності). Можете записувати, коли і як він їв, коли почав повзати, пішов і побіг. Коли син подорослішає, можете вручити йому цей щоденник як незабутній дарунок.
6) Віддайте дяку Богові
…за кожну жертву, кожен ранній ранок, кожну сльозинку, кожну радість, кожну перемогу. Подякуйте за все, що завдає вам болю: за вашу самотність, ваше розбите серце, сльози, за все, що тримаєте у собі. Гадаю, приховувати те, що переповнює душу, — це одна з найскладніших речей для самотньої матері.
7) Будьте реалістками
Запасіться терпінням. Часто-густо ми схильні закриватися від реальності, в якій живемо, але ж не кривімо душею: ми маємо прийняти цей факт. Це наше єдине життя. У нас не буде ще одного дубля для повтору. Є два варіанти: сісти й плакати, звихнутися з горя і заражати усім цим оточуючих, — або ж зробити глибокий вдих, налаштуватися на добре мислення і попросити у Бога сили якнайкраще виконувати щоденні обов’язки в ролі самотньої матері.
8) Проводьте час із вашими дітьми
Що ви робите з дітьми — багато в чому залежить від їхнього віку. Якщо у вас немовлятко або маленьке дитя, можете провести свій вільний час читаючи, на прогулянці, в парку чи зоопарку. Творчість — один із тих дарів, які відшліфовуються або народжуються тоді, коли жінка стає матір’ю. Зі старшими намалюйте картину, приготуйте їхню улюблену їжу, попросіть, щоб допомогли вам у саду, підіть у кіно. Є чимало варіантів відпочинку без грошових витрат. У вас немає виправдання за невикористану можливість якісно провести час із дітьми!
9) Усміхайтеся!
Намагайтеся завжди бути радісними. Навіть якщо вони нічого не говорять, ваші діти чітко усвідомлюють в якому ви настрої. Я знаю, це важко, коли все на одних плечах! Але ви не можете допустити, щоб ваші син або дочка мали відчуття, ніби вони роблять ваше життя нещасливим. Покажіть, які ви щасливі й задоволені, що вони у вас є. Усміхайтеся також до тих, хто довкола. Що може бути гірше від журби?
10) Ніколи не говоріть зле про їхнього батька
Незалежно від того, з якої причини ви не разом, не говоріть зле своїм дітям про їхнього батька. Приховуйте ваші біль, гнів і розчарування; не забруднюйте серце образами і брехнею; стежте за своєю мовою, звертаючись до нього в присутності дітей. Не варто нагадувати, як боягузливо він повівся, покинувши вас. Із часом вони зрозуміють, якою людиною є їхній батько (якщо діти з ним контактують).
11) Інколи слід дати волю почуттям
Ніколи не робіть цього в присутності дітей, їх це може злякати чи збентежити. Хочете поплакати — зробіть це! Але у своїй кімнаті або де‑небудь, де нема дітей. Всі ті, хто каже вам: «Не плач»; «Він не вартий цього»; «Не нарікай» — насправді не збагнуть того, через що ви проходите. Так що не звертайте уваги. Ніде не написано: «Плакати заборонено». Зверніть увагу на пораду №6: завжди поруч є людина, яка готова вислухати і втішити нас.
12) Спілкуйтеся з іншими самотніми матусями
Навіть коли ми оточені друзями та сім’єю, які підтримують нас, — нам потрібна підтримка з боку тих, які проходять через ситуації, подібні до нашої. Вони можуть поділитися своїм досвідом, дати пораду і допоможуть відкритися. Якщо у вас є подруги чи знайомі самотні мами — організуйте прогулянку, щоб трохи розвіятися: підіть на каву, приготуйте щось разом або повеселіться якось із дітьми.
13) Будьте вдячні
Мільйони жінок у світі мріють стати матерями; тисячі пар витрачають величезні суми грошей на лікування безпліддя; сотні пар мріють тримати на руках те, що вже є у вашому житті: дитину. Цінуйте те, що дав вам Бог, і не переймайтеся надто сильно обставинами, які є причиною вашої самотності. Я чула від багатьох мам: «Дитина — найбільше Боже благословення», і певний час вважала, що вони перебільшують. Але тепер, коли сама стала матір’ю, я знаю, що немає місця для перебільшень, коли йдеться про любов до дитини. Любіть її, обіймайте її, цілуйте її та будьте вдячні, що ви обрані бути її матір’ю.
14) Переказуйте усе найкраще, що у вас є, вашій дитині
Смуток може довести до депресії. Так, це правда, що іноді ми маємо відчуття, ніби весь світ звалився на нас, що сили геть вичерпані; ми не відчуваємо сил іти далі. Наше розчарування виснажує нас, і ми запитуємо: «Чому я?» Ми знаємо, що дитина повинна мати батька й матір, які люблять її та виховують її разом. Але, на відміну від того, що зазвичай дає їм світ, ми маємо передавати усе найкраще нашим дітям. Дайте їм радість, мир, спокій, безпеку і впевненість у собі.
15) Подбайте про вашу зовнішність
Дарма, що ви можете сумніватися в цьому; але це важливий пункт. Ви у певному сенсі точка відліку для дитини. Діти всотують у себе все, що навколо них, тому старайтеся дбати про свій зовнішній вигляд: вибирайте те, у що одягаєтесь, зверніть увагу на свій макіяж і навіть на те, як фарбуєте нігті! Якщо ваша дочка бачить, що ви носите міні-спідниці, — яке ви маєте право ганити її, коли вона робить те ж саме?! Якщо одягаєте перше, на що натрапите, і ніколи не дивитися на себе в дзеркало, — що ви зможете сказати своєму синові, який захоче зробити те ж саме? Пам’ятайте: ви є прикладом і зразком для наслідування.
16) Повторюйте щодня…
І останнє — але не в останню чергу: повторюйте цю фразу, скільки буде необхідно: «Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє» (Флп 4, 13).
Якщо ви самотня матір або знаєте таку, — не вагаючись поділіться своїми власними радами чи досвідом!
Норі Камарґо, Catholic Link
фінансово.
Щиро дякуємо!
