Римо-католицький храм святого Апостола Петра в Одесі був освячений 1913 року. Проте довга щаслива доля йому не судилася, бо вже на початку 1920‑х років будівля була націоналізована.
Історія одеського храму св. Петра розвивалась інакше, ніж більшості храмів у Радянському Союзі, які були зруйновані або перетворені на бібліотеки, спортивні зали, кінотеатри й склади. Тут же весь час тривала душпастирська робота. З 1958 року в цьому храмі почали працювати отці-салезіани. Свідком усього є громада вірян, які змогли витримати 70 років атеїстичної та антихристиянської політичної системи.
1980-ті роки привели до розпаду Радянського Союзу та проголошення (чи то пак поновлення) незалежності держави Україна. Новий уряд видав шерег законодавчих актів, даючи змогу повернути вкрадені будівлі їхнім законним власникам.
Салезіани почали старання з повернення Церкві храму св. Петра ще 2008 року. Як можна підрахувати, весь процес зайняв вісім років. І пройшов він через чотирьох настоятелів.
Одеса — специфічне місто, і отримати тут щось безкоштовно дуже складно. Навіть якщо будинок вкрадений у громади католиків, яка про нього дбала близько ста років. За ці роки зусиль повернути храм відбулися різні дивні речі. По‑перше, 2011 року з’ясувалося, що місто повернуло нам будинок за 1,20 грн. Потім виявилося, що на додаток до цієї 1,20 грн ми ще повинні сплатити податок… приблизно у 986 тисяч гривень. По‑друге, громада дізналася, що церква належить як місту, так і області. Ця аномалія протягом тривалого часу зупиняла процес, бо жоден із «господарів» не поступався. Водночас місто випадково разом із храмом «повернуло» парафії 3‑поверхову будівлю — колишній будинок священика, де сьогодні живе десяток сімей. Незабаром рішення було відкликано.
Ми сильно відчули діяльність Божественного Провидіння. Особливо коли у справу втрутилася місцева преса, яка зчинила скандал, розповівши, що місто необґрунтовано вимагає гроші від католиків за їхню власну церкву. Шум здійнявся — і місто раптом виявилося готовим віддати нам будівлю безкоштовно (тобто без податку у розмірі 986 тисяч гривень). Від січня по травень ми чекали на суд, який міг би оскаржити рішення міста, але через зміни в законі суд узагалі не відбувся.
2015 року, після багатьох нових заяв та переговорів, міська рада 16 грудня ухвалила нове рішення: «Повернути культову нежитлову будівлю (костьол), розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Гаванна, 5, безоплатно у власність Релігійної громади Римсько-католицької церкви костьолу св. Петра м. Одеси».
Парафіяльна спільнота висловлює подяку всім, хто доклав зусиль для повернення нашого храму у власність спільноти.