Роздуми над Божим Словом на четвер ІІІ тижня Адвенту
Ісус почав говорити про Йоана до натовпів: «На що ви ходили подивитися в пустелю?(…) На пророка? Так, кажу вам, — навіть більше, ніж на пророка!».
Постать Йоана Хрестителя пояснює нам сенс прекрасних біблійних образів, які говорять про приготування дороги для Господа. «Я тебе зроблю бороною гострою, новою, з подвійними зубами. Топтатимеш і битимеш гори на порох, пагорби обернеш у дрібну полову. Ти віятимеш їх; їх вітер буде розносити, їх буря буде розсівати», — читаємо в Ісаї (41, 15-16). Тому що на прихід Господа «нехай кожна долина заповниться, кожна гора й пагорб нехай знизиться! Нехай провалля стануть рівниною, а прикрі кручі — низиною!» (40, 4).
Незвичне в сьогоднішньому Євангелії те, що дехто під впливом Господа Ісуса «визнали правоту Бога, охрестившись Йоановим хрещенням». Допіру під впливом Христа вони піднеслися з долин лінощів до доброго, усували нарослі гори та пагорби зла і рівняли урвища, які провадили їх до смерті. Без цього приготування вони б ніколи не могли прийняти Господа Ісуса як свого Спасителя.
Суть Євангелія — це добра новина про спасіння, але в ученні Господа Ісуса знайдемо також повчання про все те, що ми повинні зробити, аби відкритися на цю новину.
Зауважмо, що «навернутися» це для Євангелія визнати «правоту Бога». Не може бути такого, щоби Бог та й не мав рації! Якщо ми посварені з Богом або маємо до Нього якісь претензії, або ж не довіряємо Йому — це завжди випливає з якоїсь темряви, яку належить розсіяти. Сенс Адвенту саме в тому і полягає, що ми стараємося розсіяти в собі цю темряву, яка перекручує, спотворює в нас правду про Бога.
Стараймося побачити цю правду та зрадіти тому, що Бог є Любов і що Він краще за нас знає, що для нас ліпше.
о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002
Фото: Pixabay
фінансово.
Щиро дякуємо!
