Роздуми до Слова Божого на IV неділю Адвенту, рік А
А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: «Ось, Діва матиме в утробі й породить сина».
Згадаймо обставини, за яких було промовлене це пророцтво: «Ось, Діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть Йому ім’я Еммануїл, що значить: “З нами Бог”». Було це приблизно 734 року до Різдва Христового. Юдейський цар Ахаз лякається агресії з боку двох сусідніх держав і збирається покликати на допомогу Ассирію. То була ідея захиститися від диявола при допомозі Вельзевула, бо союз з Ассирією на практиці означав відкриття країни на потоп ідолопоклонства, а політично — приведення свого краю до непотрібної йому васалізації. Пророк Ісая приносить цареві запевнення, що з Божою допомогою до агресії не дійде. Однак цар боїться ввіритися Богові, він воліє укласти угоду з ассирійським царем.
Сором зізнатися, що також і в нашій країні всемогутній і люблячий Бог не раз програє конкуренцію різним божкам, які хочуть нас собі привласнити і зрештою знищити.
Однак Бог, хоч і відкинутий людьми, не перестає бути Богом терпеливим і повним милосердя. Саме тоді Він складає своєму народові обітницю настільки велику, що, може, й сам пророк Ісая її не зрозумів. Ось Діва народить Еммануїла, який буде Богом-з-нами. За часів царя Ахаза вельми би надалося, щоби Бог перед лицем загрози був зі своїм народом. Попри те, що цар Ахаз цю пропозицію відкинув, Бог обіцяє безконечно більше: що Він стане нашим Еммануїлом, що Його Син Однороджений стане одним із нас.
Єрусалимський храм був тільки провістком цього безконечного дару, який ми мали отримати через Боже Різдво. Якщо Храм є місцем особливої присутності Бога зі своїм народом, то Ісус, Син Божий, є святинею в найдосконалішому значенні цього слова. Не було й не буде храму настільки досконалого, настільки сповненого Божої присутності, як сам Син Божий, Ісус Христос. Він і сам називав себе храмом. «Зруйнуйте цю святиню, а Я за три дні її відбудую» — заповідав Він свою власну смерть і воскресіння.
Еммануїл це дуже різдвяне ім’я Господа Ісуса. Воно означає «Бог з нами», але також «Бог у нас». Бо для того Син Божий став людиною, для того став посеред нас як прекрасний храм Божий, аби нас перемінити у святу Божу Церкву, щоб кожен з нас міг стати храмом Святого Духа.
Нехай же Різдво Господнє назавжди нам асоціюється з цим ім’ям: Еммануїл, Бог з нами! Нехай воно надихає наше прагнення відкритися на спасительну присутність Бога, аби старатися щораз більше бути святою Церквою Божою.
о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002