Роздуми над Словом Божим на п’ятницю І звичайного тижня, рік І
Побачивши їхню віру, Ісус каже паралізованому: «Сину, прощаються твої гріхи!»
Уже ангел, який пояснював Йосифові таємницю материнства Марії, сказав йому, що Ісус спасе народ свій від гріхів його. Також і Йоан Хреститель вказував на Ісуса як на Того, хто є Агнцем Божим, який світу гріх забирає. Також і сам Господь Ісус заповів, що проллє свою кров за спасіння світу.
І, однак, у Євангеліях знаходимо тільки два епізоди, коли Господь Ісус відпускає гріхи якійсь конкретній людині. І в обох випадках, зрештою, свідки не могли згодитися з тим, що Він має міць відпущення гріхів. Коли Він сказав до паралітика: «Сину, прощаються тобі твої гріхи» — дехто визнав це за блюзнірство, бо є тільки один Бог має міць відпускати гріхи. Подібно колись Господь Ісус сказав до перелюбниці: «Твої гріхи відпущені», а декого це обурило: «Хто Він, що навіть гріхи відпускає?» — казали поза спиною.
Ну власне: що ж таке той гріх, що тільки Бог може його відпустити, і знадобилася аж хресна смерть Сина Божого, аби нас від гріхів звільнити? Найзрозуміліше — гріх це щось таке, що викликає в мені наслідки по‑людськи незворотні. Подібності до гріха можна шукати в ситуації, коли хтось легковажно бавиться з петардою, яка раптом вибухнула й випалила йому очі. Або коли хтось їде автомобілем і не дотримується правил руху — стає причиною аварії, з якої виходить калікою.
Обидва ці порівняння добре показують незворотність наслідків гріха, але суті гріха, певно, не показують. Гріх за своєю суттю радше подібний до зла, яке входить між двома близькими людьми. Наприклад, жінка зраджує чоловіка або чоловік — жінку; мати чи батько тяжко кривдять свою дитину. Отож той, хто скоїв таке зло, навіть якщо опам’ятається, то не одразу зможе любити, як раніше. Ще більше пораненою може почутися людина скривджена, і не варто дивуватися, що вона з недовірою реагуватиме на вираження їй любові з боку недавнього кривдника. Тут спершу має загоїтися рана, а кривдник має глибинно навернутися і випросити прощення у скривдженої сторони.
Саме тому гріхи може відпускати лише Бог. Гріх же викликав у мені якусь по‑людськи невиправну духовну розбитість, глибоко мене зранив — і тільки сам Бог може зцілити мене від цього духовного каліцтва, деформації, ослаблення. Тому великою частиною Доброї Новини є послання, що Бог є кимсь безконечно милосердним — що Він не тільки може відпускати нам гріхи, але що Він навіть цього прагне.
о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002