Роздуми до Слова Божого на ІІ неділю звичайну, рік А
Того часу Йоан Хреститель побачив Ісуса, який іде до нього, і каже: «Ось Агнець Божий, що на себе бере гріх світу».
Чому деякі люди байдужі навіть до справи власного спасіння? Чому деяких людей прихід Спасителя зовсім не радує? Чому деякі люди поводяться так, як ніби Господь Ісус їм узагалі непотрібний?
Пригляньмося уважно до постаті Йоана Хрестителя — і знайдемо відповідь на ці запитання. А саме: діяльність Йоана полягала у тому, щоби привести людей до усвідомлення їхньої гріховності, й до того, щоб вони стали тужити за примиренням із Богом та благали Його про милосердя.
Як відомо, деяких людей Йоанові не вдалося до цього привести. Ті люди визнали, що й Христос їм непотрібний. То були фарисеї. Вони вважали себе людьми праведними, й новина про спасіння їх тільки дратувала. Про них Господь Ісус якось сказав: «Стережіться закваски фарисейської». Фарисейська закваска — це фальшиве відчуття праведності, це приписування зла всім іншим, тільки не собі самому.
Отож умову для того, щоби визнати Ісуса нашим Спасителем, щоби насправді радуватися нашою вірою в Ісуса Христа, становить наша відкритість на той досвід з‑над Йордану, коли люди визнавали свої гріхи та благали Бога про милосердя. Варто принаймні час від часу нагадувати собі, що гріх це акт ворожості щодо Бога. Гріхом ми зневажаємо у собі образ Божий, закладений у нас Творцем. Нашими гріхами ми перетворюємо цей Божий світ у присінки пекла, де добро перемішане зі злом, де не раз царює брехня, а правду висміюють, де байдужість до людської кривди вважають чимсь нормальним.
Аби насправді радуватися Христом, треба спершу вразитися тим, що ми насправді грішні, і що то ми — співтворці цього світу, який живе так, ніби Бога немає. Бо Христос це істинний Агнець Божий, який світу гріх забирає. Хто цього не побачить, той ніколи насправді Христа не побачить.
о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002
фінансово.
Щиро дякуємо!
