Греко-католицький календар:
Перенес. мощей свят. Никифора, патр. Царгород.
Іс. 9. 9 – 10. 4
9. «Упала цегла, збудуємо з каміння: вирубано сикомори, заступимо їх кедром.» 10. Але Господь підняв на нього його супостатів і збудив його противників : 11. Арама зі сходу, а філістимлян із заходу, і пожирають вони Ізраїля повним ротом. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята. 12. Та все ж таки народ не повернувся до того, хто його бив, і не шукав Господа сил. 13. Тоді Господь відтяв в Ізраїля одного дня голову й хвоста, пальму й тростину. 14. Старець і знатний – то голова; а пророк- що навчає неправди, то хвіст. 15. Провідники цього народу зводять його з дороги, і тії, що дали себе вести, загинули. 16. Тим то не матиме Господь утіхи з його хлопців, над сиротами й вдовами його не буде мати жалю, бо всі вони безбожні й злосливі; на устах у кожного безглуздя. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята. 17. Бо злоба розгорілася вогнем, що пожирає тернину і глоди колючі та палить нетрі в ліоі, що аж стовпами дим іде вгору. 18. Гнів Господа сил спалив землю, і народ став здобиччю вогню; ніхто не щадить і брата свого. 19. Гризуть направо, і все голодні; їдять наліво, та не ситі; кожен їсть тіло ближнього свого: 20. Манассія – Ефраїма, Ефраїм -Манассію, обидва разом проти Юди; але по тому всьому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята. 1. Горе тим, що несправедливі видають закони, що пишуть приписи жорстокі, 2. щоб відправляти вбогих без правосуддя, щоб позбавляти права бідних у моїм народі, щоб з удовиць користь тягнути та сиріт обдирати, 3. І що ви чинитимете, як прийде кара, коли насуне погибель здалека? До кого вдастеся по допомогу? Де дінете ви скарби ваші? 4. І не залишиться вам нічого, хіба зігнутись поміж бранців та полягти між убитими. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.
Бт. 7. 1-5
1. Господь сказав до Ноя: “Увійди ти і вся твоя родина в ковчег, бо тебе одного з цього роду побачив я праведним передо мною. 2. Зо всякої чистої скотини візьмеш по семеро до себе, самців і самиць, а з нечистої скотини по парі, самця й самицю. 3. З птаства піднебесного теж по семеро, самців і самиць, щоб зберегти живим насіння по всій землі. 4. Ще бо сім днів, і я пошлю дощ на землю, сорок днів і сорок ночей, і вигублю з лиця землі всі сотворіння, що їх я створив. 5. І зробив Ной усе, як велів йому Господь.
Прип. 8. 32 – 9. 11
32. Отож, тепер, діти мої, слухайте мене: | щасливі тії, що дороги мої пильнують! 33. Слухайте науки й будьте мудрі, | не гордуйте нею. 34. Щасливий чоловік, що мене слухає, | що день-у-день біля дверей моїх чуває, | біля моїх одвірків стоїть на сторожі! 35. Бо хто мене знаходить, той життя знаходить | й осягає від Господа ласку. 36. Кому ж мене бракує, той свою душу кривдить; | всі мої ненависники – смерть полюбляють.” 1. Мудрість собі будинок збудувала | і витесала сім стовпів до нього. 2. Забила свої жертви, вина свого налила | і стіл свій теж приготувала. 3. Послала своїх служниць, щоб оповістити, | по щонайвищих закутках у місті: 4. Хто простодушний, нехай сюди заверне, | безумному ж вона сказала: 5. “Ходіте, мій хліб їжте, | і вино, що я приготувала, пийте; 6. киньте безумство – й житимете, | ходіть дорогою розуму.” 7. Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, | а сором – хто докоряє грішникові. 8. Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; | докоряй мудрому, – він тебе полюбить. 9. Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; | навчи праведника, і він знання побільшить. 10. Початок мудрости – острах Господній; | спізнання Всесвятого – розум. 11. Бо мною продовжиться вік твій, | роки життя твого причиняться.
фінансово.
Щиро дякуємо!
