Літургійні читання на 13 травня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. ап. Якова, брата св. Йоана Богослова

Апостол
Ді 8, 40 – 9, 19

40 Филип же опинився в Азоті. Проходячи, він благовістив усім міс­там, аж поки не прийшов до Ке­сарії.

1 Савло, ще дихаючи погрозою і вбив­ством на Господніх учнів, підійшов до первосвященика 2 й випросив у нього листів у Да­маск — до синагог, аби привести зв’я­заними в Єрусалим тих, кого знай­де з того напряму вчення, — чо­ловіків і жінок. 3 Коли ж він ішов і наближався вже до Дамаска, раптом йо­го осяяло світло з неба. 4 Він упав на землю і почув голос, який говорив йому: Савле, Савле, чо­му ти Мене переслідуєш? 5 А він запитав: Хто ти, Господи? Він же відповів: Я — Ісус, якого ти пе­реслідуєш. [Важко тобі бити но­гою колючку!] 6 Тож устань, увійди до міста, і ска­­жуть тобі, що тобі потрібно ро­би­­ти! 7 Люди, які подорожували з ним, стояли й дивувалися, бо чули голос, але нікого не бачили. 8 Савло ж підвівся із землі, і хоч очі його були відкриті, він нічого не бачив. Тож, ведучи його за руку, вони ввійшли в Дамаск. 9 Три дні він не бачив, не їв і не пив.
10 У Дамаску був один учень, на ім’я Ананій. І Господь у видінні сказав йому: Ананію! А той відповів: Ось я, Господи! 11 Господь же промовив до нього: Встань, піди на вулицю, що зветься Рівна, в домі Юди шукай тарсянина на ім’я Савло, бо ось він молиться. 12 У видінні він побачив, що муж на ім’я Ананій прийшов і поклав на нього руки, щоб він прозрів. 13 Та Ананій відповів: Господи, чув я від багатьох про цього чоло­віка, скільки зла він наробив твоїм святим у Єрусалимі! 14 І тут має владу від пер­во­свя­ще­ників ув’язнювати всіх, хто кли­че Твоє Ім’я. 15 А Господь йому сказав: Іди, бо для Мене він є вибраною посу­диною, аби понести Моє Ім’я до на­ро­дів, до царів і до синів Ізрáїля. 16 Тому що Я покажу йому, скільки має він постраждати за Моє Ім’я! 17 Тож Ананій пішов, увійшов до хати, поклав на нього руки й сказав: Савле, брате! Послав мене Господь Ісус, який з’явився тобі в дорозі, котрою ти йшов, щоб ти прозрів і на­повнився Духом Святим. 18 І в мить наче якась луска від­па­­ла з його очей, і він став бачити, а вставши, охрестився 19 і прийняв їжу, аби підкрі­пи­тися. Декілька днів він пробув з учня­ми, які перебували в Дамаску.

Євангеліє
Йо 6, 48-54

48 Я – хліб життя! 49 Ваші батьки їли манну в пустелі, — і повмирали. 50 Цей же — хліб, який сходить із не­­ба, аби той, хто його їсть, не по­мер. 51 Я — хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, — це Моє тіло, [яке Я віддам] для жит­тя світу! 52 Тоді стали сперечатися між со­бою юдеї, кажучи: Як це може Він да­ти нам їсти своє тіло? 53 А Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: якщо не будете їсти ті­ла Сина Людського і не будете пи­ти Його крові, не будете мати в собі життя. 54 Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня.

Апостола:

Апостол

Ді 12, 1-11

1 На той час цар Ірод простягнув руки, щоби декому з Церк­ви за­по­ді­яти зло. 2 Він убив мечем Якова, брата Йоана. 3 А коли побачив, що це подо­ба­ється юдеям, задумав схопити й Пет­ра. Були тоді дні Опрісноків. 4 Він схопив його і посадив до в’язниці, передав чотирьом чет­вір­кам воїнів, щоб стерегли його, ба­жаючи вивести його до народу піс­ля Пасхи. 5 Отже, Петра стерегли у в’язни­ці. А ревна молитва за нього підій­ма­лася від Церкви до Бога. 6 Тієї ночі, коли Ірод мав його вивести, Петро спав між двома воїнами, скований двома залізними ланцю­гами, і вартові перед дверима сте­регли в’язницю. 7 І ось Господній ангел став перед ним, і світло засяяло в кімнаті. Штовх­нувши Петра в бік, він підвів його, кажучи: Швидко вставай! І залізні кайдани поспа­дали з його рук. 8 Ангел же сказав йому: Підпере­жи­ся і надінь своє взуття! Тож він зробив це. І каже йому: Одягнися у свій одяг і йди за мною! 9 Вийшовши, він попрямував за ним, не знаючи, чи те, що відбу­ва­єть­ся через ангела, є дійсністю, бо думав, що бачить видіння.
10 Минувши першу й другу сторожі, вони прийшли до залізної бра­ми, яка вела до міста, — вона сама собою їм відчинилася. Вийшовши, проминули одну вулицю, — і раптом ангел відступив від нього. 11 Отямившись, Петро сказав: Ни­ні твердо знаю, що Господь по­слав свого ангела і вирвав мене з рук Іро­да та від усього, чого сподівав­ся юдейський народ!

Євангеліє
Лк 5, 1-11

1 Сталося так, що коли натовп, аби слухати Боже слово, тіснив Його, а Він стояв біля Гені­са­рет­ського озера, 2 то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, відійшовши від них, полоскали сіті. 3 Увійшовши до одного з човнів, який належав Симонові, велів йому трохи відплисти від берега. Він сів і навчав людей з човна.
4 Коли ж перестав навчати, Він промовив до Симона: «Відпливи на глибину і закинь ваші сіті для риболовлі!» 5 А Симон у відповідь сказав: «Наставнику, цілу ніч ми тру­дилися, але нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті!» 6 І, зробивши це, вони наловили дуже багато риби, аж їхні сіті поча­ли рватися. 7 Тож вони дали знак товаришам у дру­гому човні, щоби прийшли їм допомогти. І вони прийшли й на­пов­­нили обидва човни, так що ті ста­ли занурюватися у воду. 8 Побачивши це, Симон-Петро при­­пав до колін Ісуса, промов­ля­ю­чи: «Відійди від мене, бо я грішний чо­ловік, Господи!» 9 Бо від кількості риби, що вони на­ловили, жах охопив його й усіх, хто був з ним, 10 також і Якова, і Йоана, синів Зеведеєвих, які були спільниками Си­мона. І сказав Ісус Симонові: «Не бій­ся — відтепер ти будеш ловити людей!» 11 І, витягнувши човни на землю, вони залишили все і пішли за Ним.

Біблійні роздуми