Літургійні читання на 18 травня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Пeреполовення П’ятдесятниці.
Св. і славної муч. Ірини.
Преп. Никифора, ігум. монастиря Мидікійського

Апостол
Ді 14, 6-18

6 Вони, довідавшись про це, втекли до лікаонських міст: у Лістру, Дер­вію та в околиці 7 і там благовістили.
8 У Лістрі був один чоловік, хво­рий на ноги, кривий від наро­джен­ня; він ніколи не ходив. 9 Він слухав Павла, який говорив. Поглянувши на нього і побачивши, що має віру для зцілення, 10 Павло дуже голосно сказав: Встань прямо на ноги! Той підско­чив і почав ходити. 11 Люди побачили, що зробив Пав­ло, і піднесли свій голос, вигу­ку­­ючи по-лікаонському: До нас зі­йшли боги в людській подобі! 12 І почали називати Варнаву Зев­сом, а Павла — Гермесом, оскіль­­­ки той був провідним у слові.
13 Жрець Зевса, який перебував за містом, привів до брами биків з вінками, збираючись разом з юр­бою приносити жертву. 14 Почувши це, апостоли Варнава й Павло роздерли свій одяг і ки­ну­лися між людей, гукаючи: 15 Люди, що ви робите? Ми є такими ж людьми, як і ви, котрі благовістять вам відвертатися від цієї мар­но­ти до Живого Бога, який створив не­бо, землю, море і все, що в них. 16 Він у минулих поколіннях до­пустив, щоб усі народи ходили свої­­ми дорогами. 17 Проте Він не переставав свідчи­ти про себе, творячи добро, даючи вам дощ з неба і вчасно вро­жай, на­сичуючи їжею та веселістю ваші сер­­­ця! 18 І, говорячи це, вони ледь стри­мали людей приносити їм жерт­ву.

Євангеліє
Йо 7, 14-30

14 Посередині свята Ісус увійшов до храму й почав навчати. 15 Тому дивувалися юдеї, кажу­чи: Як Він знає Писання, хоч не вчив­ся? 16 Тоді у відповідь Ісус їм сказав: Моя наука – не Моя, але Того, хто Ме­не послав. 17 Якщо хто хоче чинити Його во­лю, той пізнає вчення, чи воно від Бо­га, чи Я говорю від себе. 18 Хто говорить від себе самого, той шукає власної слави, а хто шу­кає слави для Того, хто послав Його, Той правдивий, і немає в Ньому не­правди. 19 Чи не Мойсей дав вам Закон? А ніхто з вас не виконує Закону. Чо­му ж ви Мене хочете вбити? 20 Натовп відповів [і сказав]: Біса маєш! Хто Тебе хоче вби­ти? 21 У відповідь Ісус сказав їм: Одне діло зробив Я, — і ви всі дивуєтеся. 22 Мойсей заповідав вам обріза­тися не тому, що воно від Мойсея, але тому, що воно від батьків, і ви в суботу обрізуєте людину. 23 Якщо чоловік приймає обрі­зання в суботу, щоб не був пору­ше­ний закон Мойсея, то чого ж ви па­лаєте на Мене гнівом, що Я зробив здоровою в суботу всю людину? 24 Не судіть за зовнішнім вигля­дом, але судіть справедливим су­дом!
25 Тоді деякі жителі Єрусалима почали говорити: Хіба це не Той, ко­го хочуть убити? 26 І ось, Він говорить відкрито і нічого Йому не кажуть. Чи справді впевнилися старші, що Він Хри­стос? 27 Але ж ми знаємо, звідки Він; коли ж прийде Христос, ніхто не зна­тиме, звідки Він. 28 Тоді Ісус, навчаючи й розпо­відаючи в храмі, голосно промовив: І Мене знаєте, і звідки Я, ви знаєте; Я не прийшов від себе, але прав­ди­вим є Той, хто послав Мене, котрого ви не знаєте. 29 Я ж Його знаю, бо Я від Нього, і Він Мене послав! 30 Тому вони намагалися схопити Його, але ніхто не наклав на Нього рук, бо ще не настав Його час.

Біблійні роздуми