Єпископ Едуард Кава під час урочистості у Вінниці наголосив на необхідності довіри до Бога та життя в стані освячувальної благодаті. Він підкреслив, що Боже Милосердя є основою християнського життя і що саме через нього людина отримує прощення, внутрішню переміну та надію в умовах війни і невизначеності.
Як і щороку, у Неділю Божого Милосердя вірні санктуарію Божого Милосердя відзначили своє храмове свято. Урочисту Святу Месу очолив ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Едуард Кава.
«Сьогоднішня урочистість, яку переживаємо тут, у Вінниці, в дієцезіальному санктуарії, — сказав для CREDO єпископ-ординарій, — є для нас даром. Ми можемо, попри наші гріхи і слабкості, зануритися в Боже Милосердя й отримати прощення. Нам це зараз усім потрібно. Потрібно нашій Україні, яка переживає трагедію війни. Потрібно усьому світові, який стоїть на порозі третьої світової війни. Тому, з одного боку, дякуємо Богу за цю можливість, а з іншого — не можемо нею нехтувати. Не можемо бути байдужими. Мусимо скористатися цим даром, щоб Боже Милосердя було присутнє в кожному серці, в кожній родині, в нашій країні й у світі».
Думку про те, що урочистість Божого Милосердя є даром, який Бог дав нам через с. Фаустину Ковальську, владика Едуард повторив, відповідаючи на привітальне слово настоятеля санктуарію о. Павла Каліновського. Також пояснив, як це «занурення в Боже Милосердя» здійснити практично:
«Хто перебуває в освячувальній благодаті, тобто без гріха, і під час цієї Меси прийме Ісуса у Святому Причасті, отримує повне прощення гріхів».
Його Преосвященство заохотив усіх скористатися цим даром, щоб «пережити цю урочистість якнайглибше і прославляти Боже Милосердя. Бо Боже Милосердя — для нас єдиний порятунок. Ми дуже його потребуємо, щоб воно діяло в нашій країні, в наших серцях, у родинах, на всіх рівнях нашого життя. Тому призиваємо Боже Милосердя в нашу буденність».
Ми є рабами матеріалізму
Проголошуючи проповідь, єпископ Едуард Кава сказав:
«Ця урочистість Милосердя Божого є для нас тайною. Ми не до кінця її розуміємо. Щоб увійти в цю тайну, звернімо увагу на апостола Тому. Він був близько з Ісусом, але не довіряє, що Господь воскрес. Не довіряє словам інших апостолів. Він хоче сам побачити, вкласти палець у рани, у пробитий бік Ісуса, і тоді вирішити, чи вірить. Чому Тома важливий? Бо він є відображенням кожного з нас. Це ми не довіряємо. Це ми все пояснюємо так, що вже не залишається місця для віри. Ми вважаємо себе прагматичними, але насправді є рабами матеріалізму. Хочемо все побачити, доторкнутися, мати докази. І вже не маємо місця для довіри до Бога».
Єпископ також розповів, що під час служіння на Полтавщині, у Кременчуці, він відвідував в’язницю, де перебувало близько 1700 ув’язнених. Найбільше їм подобалася Коронка до Божого Милосердя — не тому, що вона проста, а тому, що «коли вони пізнавали Боже Милосердя і розуміли, що Бог може пробачити їм злочини, то починали пробачати собі. І їхнє серце змінювалося».
Ми насправді потребуємо Божого Милосердя
«Для нас дуже важливо зрозуміти, — продовжив владика, — що ми справді потребуємо Божого Милосердя. Це не ідеологія і не теорія. Це практичне християнське життя. Без нього ми не можемо нормально жити і розвиватися. Воно нам необхідне».
«Подивіться, що сталося з Томою, — сказав єпископ. — Лише тоді, коли він побачив і торкнувся ран Ісуса, він повірив. Ісус каже: “Блаженні ті, які не бачили, а повірили”. Нам сьогодні дуже потрібна віра всупереч тому, що ми бачимо. Під час війни ми бачимо, що відбувається в нашій країні, що робить наш ворог — російська федерація, як реагує світ. Світ стоїть на порозі війни. Усі хочуть миру, але ніхто нічого не робить. Дивлячись на це, можна впасти у відчай, зневіритися, пережити кризу віри. Людськи на ці питання важко відповісти. Але саме тут відкривається Боже Милосердя: коли ми, всупереч усьому, починаємо довіряти Ісусу».
Ісус приходить до своїх апостолів у темряву
Єпископ Едуард розповів про спостереження дорогою зі Львова до Вінниці: його вразило, що небагато людей зранку поспішали до храмів. Це він назвав «духовною темрявою», у яку приходить Ісус.
«Це для нас Добра Новина. Дивлячись на світ, який іде до самознищення, ми маємо довіряти Богу. Ми маємо прийняти Ісуса, який говорить: “Мир вам”. Бо тільки Бог може дати справжній мир. Немає держави, системи чи політика, який це гарантує. Єдине джерело миру — серце Ісуса. Тому важливо не боятися стати перед Богом. Ми сподіваємося на різні держави, але Бог діє інакше. Він вибирає просте і слабке. Ключ — це три слова: Ісусе, довіряю Тобі».
«З одного боку, це просто. З іншого — дуже важко, коли ти нічого не розумієш і не маєш жодної впевненості. Але ми можемо увійти в це Милосердя. Є одна умова: бути в стані освячувальної благодаті. І якби сьогодні хтось із нас відійшов — ми одразу йдемо до неба. Ми боїмося цього, тримаємося за землю. Але це не нам вирішувати. Тому просімо Бога, щоб увійти в це Милосердя».
«Наша країна отримає мир тоді, коли буде довіряти Богові. Коли буде очищатися від гріхів кров’ю Ісуса. Бог хоче діяти вже зараз. І робить це тихо — через тебе, через твою святість, через твою родину. Ми часто думаємо: що я можу змінити? Може. Бо змінює Бог. Нам треба лише по-справжньому довіритися».
Просімо Бога про відвагу
Завершуючи проповідь, єпископ сказав:
«Просімо Бога про відвагу. Сьогодні, щоб бути віруючим, треба бути відважним. Неважливо, до якої Церкви ти належиш. Багато людей не йдуть до храму, а йдуть до супермаркетів. Багато не сповідаються, але святкують. Багато не скажуть: “Ісусе, довіряю Тобі”. Але є ти — тут і тепер — який може це зробити».
Після Євхаристії о. Павло подякував за урочистість і присутність єпископа. Від імені парафіян слова вдячності висловила пані Анна Куньовська. Єпископ закликав молитися за єпископа-емерита Леона Дубравського і за нього самого, пожартувавши про «обов’язок» згадувати його під час ранкової кави.
Урочистість завершилася адорацією Пресвятих Дарів та Євхаристійною процесією навколо храму.
фінансово.
Щиро дякуємо!
