Східний обряд

Літургійні читання на 20 травня (УГКЦ)

12 Січня 2017, 19:00 586

Греко-католицький календар
Спогад про явління на небі знамення чесного Хреста у святому місті Єрусалимі в третій час дня.
Св. муч. Акакія

Апостол
Ді 10, 44 – 11, 10

44 Коли Петро ще промовляв ці слова, то Дух Святий зійшов на всіх, які слу­хали слово. 45 І віруючі з обрізаних, які прий­шли з Петром, здивувалися, що й на язичників зійшов дар Святого Духа, 46 бо чули, як вони говорили мо­вами і величали Бога. Тоді Петро сказав: 47 Хіба може хто стримати воду, щоб не хрестилися ті, хто, як і ми, одержав Святого Духа? 48 І звелів хрестити їх в Ім’я Ісуса Христа. Тоді вони попросили його залишитися в них на декілька днів.

1 Апостоли й брати, які були в Юдеї, почули, що і язичники прийняли Боже Слово. 2 Коли Петро прийшов у Єру­са­лим, з ним почали сперечатися ті, хто з обрізаних, 3 кажучи: Чому ти ходив до лю­дей, які не обрізані, чому їв з ними?
4 І, розпочавши, Петро виклав їм за порядком, кажучи: 5 Я був у місті Йопії, молився і, будучи в захопленні, побачив видін­ня: з неба спускалася якась річ, неначе велика скатертина, яка висіла, прив’язана за чотири кінці, й набли­зилася аж до мене. 6 Поглянувши на неї, роздивив­шись, я побачив земних чотири­но­гих — звірів, плазунів, небесних пта­хів — 7 і почув голос, який говорив мені: Встань, Петре, заріж і з’їж! 8 Та я сказав: В жодному разі, Гос­поди, бо погане або нечисте ніколи не входило до моїх уст! 9 А голос із неба зазвучав удруге: Що Бог очистив, того не вважай за погане!10 Це сталося тричі, — й все підня­лося назад на небо.

Євангеліє
Йо 8, 21-30

21 Тоді знову сказав їм [Ісус]: Я відхо­джу, і ви будете шукати Мене, і в грі­ховності своїй помрете. Куди Я іду, туди ви не можете піти! 22 Тож юдеї міркували між собою, чи сам себе Він не вб’є, коли каже: Ку­ди Я іду, туди ви не можете піти? 23 А Він говорив їм: Ви — здолу, Я — звисока; ви від цього світу, Я не від цього світу. 24 Тому Я сказав вам, що помрете у ваших гріхах. Бо коли не пові­ри­те, що Я є, то помрете у ваших грі­хах. 25 А вони запитали Його: Хто Ти? Сказав їм Ісус: Я — Початок, що й ка­­жу вам. 26 Багато Я маю про вас говорити і судити, але Той, хто послав Мене, є правдивий, і Я світові те кажу, що від Нього почув. 27 Вони ж не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця. 28 Тому Ісус їм сказав: Коли піднесете Сина Людського, тоді зро­зу­мієте, що це Я і що від себе нічого не роблю, а тільки як навчив Ме­не [Мій] Отець, — те й говорю. 29 Той, хто послав Мене, є зі Мною; [Отець] не залишив Мене самого, бо Я завжди роблю те, що Йо­­му до вподоби! 30 Коли Він це говорив, багато хто повірив у Нього.

Спогад:

Апостол
1 Кор 1, 18 – 2, 2

18 Тому шо слово про хрест є безум­ством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила. 19 Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних від­кину!
20 Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на бе­зум­ство? 21 Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій пре­мудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством про­по­віді. 22 Бо юдеї вимагають чудес, а гре­ки шукають мудрості. 23 Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство. 24 А саме для покликаних — і юде­­їв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість. 25 Адже «немудре» Боже є розум­ні­шим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.
26 Гляньте, брати, на ваше покли­кання: небагато мудрих тілом, не­ба­гато сильних, небагато шляхетних. 27 Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоро­ми­­ти сильних; 28 Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби по­зба­­вити сили існу­юче, 29 щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом. 30 Від Нього ж і ви є в Христі Ісу­сі, який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і ви­куп­ленням, 31 щоби збулося написане: Хто хва­­­­литься, нехай хвалиться Господом!

1  І я, брати, коли прийшов до вас, не прийшов звіщати вам Божу та­ємницю вишуканими словами й мудрістю, 2 бо я вважав за правильне не зна­­­ти серед вас нічого, крім Ісуса Хри­ста, і то розп’ятого.

Євангеліє
Йо 19, 6-11. 13-20. 25-28. 30-35

6 Коли Ісуса побачили первосвя­щеники й слуги, то закричали, гука­ю­чи: Розіпни, розіпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть і розіпніть Його ви, бо я не знаходжу в Ньому провини. 7 Юдеї відповіли йому: Ми маємо За­кон, і за Законом Він повинен помер­­ти, бо видає себе за Божого Си­на!
8 Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався. 9 Ще раз зайшов у преторій і ка­же Ісусові: Звідки Ти? Ісус не дав йо­му відповіді. 10 Каже Йому Пилат: Чому до ме­не не говориш? Хіба не знаєш, що маю владу Тебе відпустити і маю вла­ду розіп’яти Тебе? 11 Ісус йому відповів: Не мав би ти жодної влади наді Мною, якби не була вона тобі дана з висоти. Тому той, хто Мене видав тобі, має біль­ший гріх.
13 Почувши це слово, Пилат вивів Ісуса у двір, сів на місце судді, що зветься літостротон, — єврейською мовою: гаввата. 14 Була ж п’ятниця перед Пас­хою, близько шостої години. Він каже юдеям: Ось ваш Цар! 15 Тоді вони зчинили галас: Візьми, візьми та розіпни Його! Пилат їх запитує: Вашого Царя розіп’яти? Та первосвященики відповіли: Ми не має­мо царя, крім кесаря! 16 І тоді він видав Його їм на роз­п’яття. Ісуса взяли [й повели].
17 Несучи свій хрест, Він вийшов на місце, яке називається Череповище, — єврейською мовою: Голгофа, 18 де розіп’яли Його, і з Ним двох інших: з одного та з другого боку, а Ісу­са — посередині. 19 Пилат зробив напис і помістив на хресті. Було написано: Ісус На­за­рянин, Цар юдеїв! 20 Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де розіп’яли Ісуса, було по­­близу міста, напи­са­но ж було по-єв­рейськи, по-грецьки і по-латинськи.
25 Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Ма­рія Клеопова і Марія Магдалина. 26 Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус про­мовив до [своєї] матері: Жінко, ось твій син! 27 Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе.
28 Після цього, знаючи, що все вже завершилося, каже Ісус, аби збулося Писання: Прагну!
30 Спробувавши оцту, Ісус ска­зав: Звершилося! І схиливши го­ло­ву, віддав духа.
31 Оскільки була п’ятниця, то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день ті­єї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали. 32 Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, роз­п’ятому з Ним. 33 Підійшовши до Ісуса, поба­чи­ли, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок. 34 Але один з воїнів списом про­колов Йому бік, і тут же витекли кров та вода.
35 А той, хто бачив, засвідчив, — і правдиве його свідчення. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили.

Біблійні роздуми

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: