Літургійні читання на 14 серпня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Неділя 9-та по Зісланні Святого Духа.
Похід із чесним Древом чесного і животворящого Хреста.
Свв. сімох мучч. Макавеїв, і матері їх Соломії, і старця Єлеазара.
Початок Успенського посту

Апостол
1 Кор 3, 9-17

9 Бо ми є Божими співпра­ців­ни­ками; ви є Божою нивою, Божою бу­дівлею.
10 Згідно з Божою благодаттю, яка мені дана, я, немов той мудрий бу­дівничий, поклав підвалину, а ін­ший будує на ній. Тож нехай кож­ний пильнує, як будує! 11 Адже ніхто не може покласти іншої основи, крім уже покла­де­ної, а нею є Ісус Христос. 12 Коли хто будує на [цій] основі із золота, срібла, коштовного камін­ня, дерева, сіна чи соломи, 13 то діло кожного виявиться; день покаже, бо виявляється вог­нем; сам же вогонь і випробує діло кожного, — яким воно є. 14 Коли чиєсь діло, яке він збу­дував, устоїть, той одержить на­го­ро­ду, 15 а чиє діло згорить, той зазнає шкоди; втім, сам він спасеться, та на­че через вогонь.
16 Хіба не знаєте, що ви — храм Божий, і що Божий Дух живе в вас? 17 Якщо хто нищить Божий храм, того знищить Бог, адже Божий храм святий, а ним є ви.

Євангеліє
Мт 14, 22-34

22 І зараз же звелів Ісус своїм уч­ням сісти в човна й плисти ра­ні­ше за Нього на інший бік, а Він тим ча­сом відпустить людей. 23 Відпустивши народ, піднявся сам на гору, щоб молитися. Як зве­чоріло, Він залишався там на самоті.
24 Човен уже був далеко від бере­га; його кидали хвилі, бо дув супро­тивний вітер. 25 У четверту сторожу ночі Ісус попрямував до них, ідучи по морю. 26 А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали. 27 Зараз же сказав їм Ісус: «Відваги, це Я, не бійтеся!» 28 Петро, озвавшись до Нього, ска­зав: «Господи, коли це Ти, нака­жи, щоб я пройшов до Тебе по воді!» 29 Він же сказав: «Іди!» І, вийшов­ши з човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса. 30 Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: «Господи, спаси мене!» 31 І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його та й каже йому: «Маловірний, чому ти засумнівався?»
32 Коли вони увійшли до човна, ві­тер стих. 33 А ті, які були в човні, покло­ни­лися Йому, кажучи: «Ти насправді є Божий Син!»
34 Перепливши, ступили на зем­лю Генісаретську.

Хреста:

Апостол
1 Кор 1, 18-24

18 Тому шо слово про хрест є безум­ством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила. 19 Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних від­кину!
20 Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на бе­зум­ство? 21 Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій пре­мудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством про­по­віді. 22 Бо юдеї вимагають чудес, а гре­ки шукають мудрості. 23 Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство. 24 А саме для покликаних — і юде­­їв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість.

Євангеліє
Йо 19, 6-11. 13-20. 25-28. 30-35

6 Коли Ісуса побачили первосвя­щеники й слуги, то закричали, гука­ю­чи: Розіпни, розіпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть і розіпніть Його ви, бо я не знаходжу в Ньому провини. 7 Юдеї відповіли йому: Ми маємо За­кон, і за Законом Він повинен помер­­ти, бо видає себе за Божого Си­на!
8 Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався. 9 Ще раз зайшов у преторій і ка­же Ісусові: Звідки Ти? Ісус не дав йо­му відповіді. 10 Каже Йому Пилат: Чому до ме­не не говориш? Хіба не знаєш, що маю владу Тебе відпустити і маю вла­ду розіп’яти Тебе? 11 Ісус йому відповів: Не мав би ти жодної влади наді Мною, якби не була вона тобі дана з висоти. Тому той, хто Мене видав тобі, має біль­ший гріх.
13 Почувши це слово, Пилат вивів Ісуса у двір, сів на місце судді, що зветься літостротон, — єврейською мовою: гаввата. 14 Була ж п’ятниця перед Пас­хою, близько шостої години. Він каже юдеям: Ось ваш Цар! 15 Тоді вони зчинили галас: Візьми, візьми та розіпни Його! Пилат їх запитує: Вашого Царя розіп’яти? Та первосвященики відповіли: Ми не має­мо царя, крім кесаря! 16 І тоді він видав Його їм на роз­п’яття. Ісуса взяли [й повели].
17 Несучи свій хрест, Він вийшов на місце, яке називається Череповище, — єврейською мовою: Голгофа, 18 де розіп’яли Його, і з Ним двох інших: з одного та з другого боку, а Ісу­са — посередині. 19 Пилат зробив напис і помістив на хресті. Було написано: Ісус На­за­рянин, Цар юдеїв! 20 Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де розіп’яли Ісуса, було по­­близу міста, напи­са­но ж було по-єв­рейськи, по-грецьки і по-латинськи.
25 Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Ма­рія Клеопова і Марія Магдалина. 26 Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус про­мовив до [своєї] матері: Жінко, ось твій син! 27 Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе.
28 Після цього, знаючи, що все вже завершилося, каже Ісус, аби збулося Писання: Прагну!
30 Спробувавши оцту, Ісус ска­зав: Звершилося! І схиливши го­ло­ву, віддав духа.
31 Оскільки була п’ятниця, то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день ті­єї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали. 32 Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, роз­п’ятому з Ним. 33 Підійшовши до Ісуса, поба­чи­ли, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок. 34 Але один з воїнів списом про­колов Йому бік, і тут же витекли кров та вода.
35 А той, хто бачив, засвідчив, — і правдиве його свідчення. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили.

Біблійні роздуми