7 червня 2026 року, в другий день Апостольської подорожі Папи Лева XIV Іспанією, понтифік зустрівся з представниками культури, спорту та економіки у мадридському Палаці спорту «Movistar Arena».
Як повідомляє EWTN News, у зустрічі взяли участь провідні діячі іспанської культури світового рівня, серед яких був актор Антоніо Бандерас. Світ спорту представляла легендарна бадмінтоністка і триразова чемпіонка світу Кароліна Марін, а наукову спільноту — Хосе Марія Коельйо де Португаль, проректор з планування, координації й інституційних зв’язків Мадридського університету Комплутенсе.
Представники профспілок і організацій роботодавців також поділилися з Папою своїми турботами та викликами. Метою цієї зустрічі було спільне прагнення розбудувати суспільство, орієнтоване на спільне благо та здатне подолати фрагментацію і поляризацію.
Сама їхня присутність стала свідченням того, що єднання залишається можливим навіть у розколотому суспільстві.
Ця історична зустріч відображала тему першого за останні 15 років папського візиту до Іспанії — «Підведи свій погляд», — а також заклик Папи Лева XIV до взаємодії між різними суспільними гравцями. Це продемонструвало, що, попри закономірні розбіжності, у світі є тверде бажання створювати міцні міжсекторальні альянси для протистояння викликам майбутнього.
Одним із найяскравіших моментів заходу став виступ Бандераса, присвячений зв’язку між вірою та культурою.
«Зізнаюся, я — жертва Божих чарів», — сказав актор, дивлячись просто на Папу.
Бандерас, який напередодні керував акторським складом мюзиклу «Godspell» [гра слів: Godspell — Божі чари; Gospel — Євангеліє] під час спеціального виступу на молитовному чуванні з молоддю на мадридській площі Пласа-де-Ліма, також згадав народну побожність своєї рідної Малаги і процесії Великого Тижня, якими було позначене його дитинство.
У своєму слові Бандерас наголосив на здатності мистецтва порушувати глибокі питання.
«Відносини між Католицькою Церквою та мистецтвом були не просто плідними: вони були вирішальними. У світі, який мчить уперед, фрагментується і часом стає надто спрощеним, мистецтво допомагає нам повернути глибину й душу, що їх намагається вкрасти штучний інтелект», — зазначив він.
Олімпійська чемпіонка з бадмінтону Кароліна Марін у своєму виступі нагадала про важливість спорту для людства: «Ми, спортсмени, прагнемо відстоювати просту радість гри заради самого задоволення від гри; той ентузіазм, який ми відчували в дитинстві, що нагадує нам: на будь-якому майданчику найважливішою завжди має залишатися людина».
Папа Лев, своєю чергою, чітко наголосив, що Церква від самого свого початку стояла на боці культури та мистецтва, сприяючи зустрічі різних світоглядів у спільному пошуку трансцендентного.
«Церква, усвідомлюючи як свої успіхи, так і невдачі впродовж історії, палко прагне залишатися в діалозі із сучасним світом», — сказав він.
У своєму зверненні Папа закликав сучасний світ не відкидати «багатовіковий досвід» Церкви, яка, за його словами, завжди «пропонувала шляхи для гідного життя й спільного блага». У цьому контексті він згадав святого Павла VI, який під час виступу в Організації Об’єднаних Націй зазначив, що, незалежно від чиєїсь думки про римського понтифіка, його місія є загальновідомою.
Папа Лев також процитував свою енцикліку Magnifica humanitas, повертаючись до чільного питання: «Що означає бути насправді людиною?»
На це запитання він дав чітку відповідь: «Церква зі смиренням, але водночас і з твердістю ділиться тим, що відкрила через досвід віри: що Ісус Христос дає відповіді на великі питання про людське життя і його повноту, вже в цьому світі й аж до його звершення у вічності».
Для вирішення цих питань Папа запропонував форму соціального діалогу, засновану на «зустрічі, слуханні, діалозі й повазі», яку порівняв із мистецтвом плетіння сітей. За його словами, це означає, що «університет не повертається спиною до світу праці й не зрікається правди; що підприємницька діяльність не бачить у працівникові лише черговий фактор у рівнянні своїх інтересів; що мистецтво не має на меті лише еліту; що спорт не зводиться до видовища і не перетворюється на голий бізнес; що технологічний прогрес зважає на людей похилого віку, бідних і позбавлених голосу».
У цьому контексті Папа згадав великих класиків іспанської літератури: Лопе де Вегу, святу Терезу Авільську, святого Йоана від Хреста і Кальдерона де ла Барку. Він також згадав святого Тому Аквінського, від якого Церква успадкувала прекрасні гімни на честь Пресвятих Тіла і Крові Христових, урочистість яких святкували цієї неділі.
Для Папи це «плетіння мереж» означає також безкорисливо служити, як служили протягом століть рухомі вірою чоловіки й жінки, засновуючи лікарні, школи та благодійні ініціативи. Він запросив учасників зустрічі чесно запитати себе, чи змогла би Європа викувати свою ідентичність без духовного відбитку, який позначив її історію.
«Це не провокація, а запрошення замислитися над тим, чи може вічність, яка увірвалася в час і простір через втілення Ісуса Христа, знову примиритися з повсякденним життям, — сказав він. — Чи справді можливо вірити, що Європа, яку ми так любимо, була би собою без відбитку віри? Чому треба боятися того, що вічність може просякнути щоденне життя?»
Ділячись своїми роздумами про культуру, Папа наголосив, що саме це слово має той самий етимологічний корінь, що й «культивування» («вирощування»), тож нам варто спитати себе: що ми сіємо сьогодні, що розквітає, а що мовчки в’яне в нашому суспільстві? які цінності ми зберігаємо, а яким дозволяємо померти? Це глибокі й необхідні питання, які не можна ігнорувати.
На завершення промови Папі влаштували овацію стоячи, яка тривала майже десять хвилин. Після завершення заходу Папа Лев попрощався з присутніми та уділив своє апостольське благословення, а потім вирушив на вечерю до резиденції кардинала-архієпископа Мадрида.
фінансово.
Щиро дякуємо!
