Літургійні читання на 5 вересня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Віддання святa Успення Пресвятої Богородиці.
Св. муч. Луппа.
Св. свящмуч. Іринея, єп. Ліонського

Апостол
2 Кор 8, 7-15

7 І оскільки ви в усьому маєте до­ста­ток: у вірі, слові, знанні, в різних турботах, у вашій любові до нас, — то і в цій доброчинній справі зба­гачуйтеся. 8 Не кажу це як наказ, але тур­бо­тами про інших випробовую щи­рість вашої любові. 9 Адже ви знаєте благодать на­шо­го Господа Ісуса Христа, що, бу­ду­­чи багатим, заради вас Він став убо­гим, аби ви збагатилися Його зубожінням. 10 І в цьому даю пораду: адже це вам на користь, — вам, які від ми­нулого року не тільки почали здій­сню­вати це, а першими вия­ви­ли до цьо­го бажання. 11 Тепер же закінчіть справу, щоб як ревно бажали, так щоб і ви­ко­на­ли в міру можливості. 12 Бо коли є готовність, вона спри­ймається згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має. 13 Та й не для того, щоб інші мали по­легшення, [а] ви — труднощі, але для рівності. 14 У нинішній час ваш достаток нехай їм допоможе в їхній нестачі, щоб і їхній достаток допоміг вам у ва­шій нестачі, — щоб існувала рів­ність; 15 як написано: Той, хто зібрав багато, не мав надміру, а хто зібрав ма­ло, не мав нестачі.

Євангеліє
Мр 3, 6-12

6 І вийшли фарисеї, і відразу ж ра­зом з іродіянами зібрали раду про­ти Ісуса, як Його погубити.
7 А Ісус відійшов зі своїми учня­ми до моря, і багато людей пішло за Ним з Галілеї та з Юдеї, 8 з Єрусалима та з Ідумеї, із За­йор­­дання, з Тира й Сидона. Вели­кий натовп, почувши, що робив Він, зібрався до Нього. 9 І сказав своїм учням приготу­вати човен, щоб народ не тіснив Його; 10 бо Він оздоровив багатьох, тож ті, хто мав недуги, кидалися до Ньо­го, аби до Нього доторкнутися.
11 І нечисті духи, коли бачили Йо­го, падали долілиць перед Ним і кричали, вигукуючи: Ти — Син Божий! 12 Та Він суворо наказав їм, щоб не виявляли Його.

Богородиці:

Апостол
Флп 2, 5-11

5 Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі.
6 Він, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові,
7 але понизив самого себе, при­йнявши образ раба, постав у подобі людини, і з вигляду був як людина;
8 Він упокорив себе, був слух­ня­ним аж до смерті, й до смерті хрес­­ної.
9 Тому й Бог надзвичайно звели­чив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені,
10 аби перед Ім’ям Ісуса покло­нилося кожне коліно — і підне­бес­них, і земних, і підземних;
11 і щоб кожною мовою для слави Бога Отця було визнано, що Ісус Христос — це Господь.

Євангеліє
Лк 10, 38-42; 11, 27-28

38 А коли вони подорожували і Він cам уві­йшов до якогось села, то одна жін­ка на ім’я Марта прийняла Його. 39 Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова. 40 А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: «Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допо­могла». 41 У відповідь Господь сказав їй: «Марто, Марто, ти журишся і клопо­чешся багато чим, 42 а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не від­береться від неї».

27 Сталося, коли говорив Ісус, якась жінка з натовпу, підвищивши голос, сказала Йому: «Блаженна утро­ба, яка носила Тебе, і груди, які Ти ссав!» 28 А Він відказав: «Дійсно бла­жен­ні ті, які слухають Боже слово і бережуть його!»

Біблійні роздуми