Роздуми над Божим Словом на вівторок Великодньої Октави
Того часу Марія стояла назовні біля гробниці й плакала. А плачучи, нахилилася до гробниці й побачила двох ангелів, які сиділи в білому: один у головах, а один у ногах, де було покладено тіло Ісуса. І вони кажуть їй: «Жінко, чого ти плачеш?»
Для того, щоб побачити ангелів, Марії треба було нахилитися до гробу. Чи можливо, зазираючи в смерть, побачити життя? Заглядаючи в скорботу, побачити втіху та надію?
Ангели запитують Марію про самоочевидну річ. Хіба вони не знають, що вона плаче за Ісусом, якого так любила? Але Євангелія повні таких самоочевидних «чому», «що», «чого». Пам’ятаєте сліпого, який шукав зцілення? Ісус тоді запитав його: «Чого хочеш?». Так само Ісус запитує у того, хто лежав біля Вифезди. Чому Господь запитує нас про очевидне? Можливо для того, щоб ми самі для себе прояснили, чого ми прагнемо, шукаємо і врешті — чому плачемо. Бо можна плакати не за Ісусом, а за комфортом і теплом, яке Марія могла відчувати біля Нього. Можна плакати над собою, а не над іншим, тому що тепер мене огортає страх. Цікаво, що Марії це запитання було поставлене двічі: «Чого ти плачеш?» Але Ісус додає друге питання: «Кого шукаєш?» Здавалось би, це тільки мертве тіло, але Марія про це тіло говорить як про живого: «Забрали мого Господа». Марія шукає Господа, а не труп Господа.
Тільки коли пролунало її ім’я з вуст Христа, Марія сама упізнала в садівникові Ісуса. Так само і наше ім’я спочатку злітає з вуст Спасителя, який сам перш за все нас шукає, а вже потім ми розуміємо, Хто перед нами. Спочатку Бог звертається до людини, а вже потім людина відповідає Йому. В цьому привітанні також закладений шлях усвідомлення себе і Бога. Ми не знаємо, хто ми, допоки Бог нам цього скаже. Саме Ісус говорить Марії, хто вона є: Маріам. І лише потім, коли людина дізнається від Бога, ким вона є, вона може збагнути, ким є Бог — Равунні, Учителю мій.

Дивна річ, що усе це відбувається у саду — це ніби натяк на сад Едемський. Саме в саду жінка згрішила першою, і саме в саду першою дізналася, що Христос воскрес, а вона, відкуплена Богом, названа на ім’я.