Божі метаморфози

Роздуми до Слова Божого на ІІ неділю Великого Посту, рік А

Подорож через пустелю Великого Посту за словом Ісуса Христа приводить нас на гору Тавор, де Ісус був преображений. Таким чином через пасивну форму дієслова μεταμορφοω — метаморфо́о підкреслюється дія самого Отця, який преобразив Ісуса. Євангеліст Лука у своєму описі наводить обставини преображення: І КОЛИ ВІН МОЛИВСЯ, вигляд Його обличчя став інший, а одежа — біла та блискуча (9, 29). Отже, молитва відкриває нас на повну, цілковиту зміну — метаморфозу, на дію Отця.

Що означає така дія Отця? Μεταμορφοω — метаморфо́о — це складене дієслово. Грецький префікс μετα — мета вказує на повну, радикальну зміну: місця, планів, способу дії, обставин і самої особи. Це 180‑градусний поворот ситуації.

Радикальні зміни, Божі зміни, в нашому житті настають тоді, коли ми починаємо жити першою і основною заповіддю: Це є Мій Улюблений Син, якого Я вподобав. Слухайте Його! Це початок і повнота молитви, яка преображує. Тоді ми, так само як апостоли, не бачимо вже більш нікого, крім самого Ісуса. Яскравим прикладом цього є Павло з Тарса. Найбільший інтелектуал серед апостолів, який навчався у школі Гамалиїла, пізніше скаже такі слова: я бо постановив нічого між вами не знати крім Ісуса Христа, і то Розп’ятого (1 Кор 2, 2).

Перші слова, що звучать із хмари: Це є Мій Улюблений Син — вказують на жертву Авраама, коли він складав у всепаленні свого сина Ісаака (пор. Бут 22, 12). Другий вислів: якого Я вподобав — вказують на Стражденного Слугу Ягве, що наші недуги взяв на себе і ніс на собі наші болі (Іс 48, 1; 53, 4).

Отже, Господь усе змінить і все виправить через хрест свого Сина, згідно зі своїм наміром і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами (2 Тим 1, 9). І немає більшої втіхи, ніж слово: Улюблений! Перетерпи зі мною (2 Тим 1, 8). Нікому не розповідай про видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих (пор. Мт 17, 9). Преображення — це заповідь Воскресіння, повної Божої зміни, метаморфози. Тепер же вона відкрилася через з’явлення Спасителя (2 Тим 1, 10).

Матей не випадково зазначає, що:

Ісус саме через шість днів узяв із собою апостолів на високу гору.

Шостого дня був створений Адам, якого Бог взяв і осадив його в Едемському саді (Бут 2, 15).

Тепер Ісус на Горі Тавор через шість днів був преображений у своїй людській природі. Отець, воскресивши свого Сина на сьомий день, повністю перемінив втрачене Адамом і повернув нам Рай через з’явлення Спасителя нашого Ісуса Христа, який знищив смерть, а життя і нетління освітив Євангелієм (2 Тим 1, 10).