Нові способи молитви Розарію, для максимального зосередження на молитві, представив католицький оглядач Джозеф Пронечен на сайті National Catholic Register у свято Богоматері Розарію.
Він навів поради кількох сучасних священників — зокрема отця-маріанина Дональда Калловея та домініканця, Промотора Розарію отця Лоуренса Лью, — а також повчання великих святих минулого: св.Людовика Марії Ґріньйона де Монфора і Томи Аквінського.
Перший зі згаданих — автор таких книжок, як «10 чудес Розарію» та «Вчителі Розарію» — пропонує для кожної таємниці «зосередити думки на конкретній рані тіла Христа (серце, руки, ноги)»: це забезпечує відправний пункт і зменшує розпорошення. При кожному десяточку можна подумки споглядати іншу рану. Наприклад, під час першої Радісної таємниці — Благовіщення — «зосередьтеся на Серці Ісуса й подумайте про Його доброту: що Він прийняв людську плоть за нас». Отець Калловей також радить користуватися «візуальною допомогою зображень, що представляють таємниці Розарію в мистецтві», — які можна зберігати навіть у телефоні.
Отець Дональд Калловей. Фото з сайту OClarim
Своєю чергою, о.Лоуренс Лью ОР (орденський Всесвітній Промотор Розарію у домінканців та автор дослідження «Таємниці, що стали видимими: молитва Розарієм за допомогою сакрального мистецтва») часто радить людям — та й собі самому теж — мати перед очима образок або навіть розп’яття. «Коли розум починає блукати, у мене є на чому зосередитися, на що подивитися», — пояснює домініканець.
Отець Лоуренс наголосив: «Сьогодні, завдяки інтернету, ми маємо величезний ресурс зображень, які можуть допомогти у медитації. Можна знайти зображення, пов’язане з таємницею, яку споглядаєте, наприклад, Благовіщення або Відвідини». Батькам старших дітей о.Лью радить «шукати разом із ними в мережі твори мистецтва, пов’язані з таємницями Розарію, — такі як картини Фра Анджеліко, великого домініканського художника, або класику сакрального мистецтва».
«Це чудовий спосіб заодно навчити дітей історії сакрального мистецтва. А потім використовувати ці зображення за призначенням: для медитації. Так молитва поєднується з художньою освітою», — додав о.Лью.
Згадуючи сімейну молитву Розарію, автор навів приклад Ерика й Елісон Даффі з Андовера, штат Міннесота. Вони виявили, що «цей метод дуже добре працює в нашій сім’ї, де шестеро дітей віком від 2 до 13 років». Щоранку після сніданку, перед початком шкільного дня, Елісон молиться Розарій з дітьми. Наймолодші (2 та 4 роки) просто тримають вервицю або тихо граються.
Щоб обмежити розпорошення, ці батьки використовують YouTube. «Нам особливо подобаються відео, де можна побачити малюнок Розарію та намистинки, які підсвічуються під час молитви, щоб діти орієнтувалися», — сказала Елісон. Вона додала, що «це надзвичайно важливо, бо їхні маленькі уми так легко відволікаються (як і мій). У відео також є молитви; тож молодші діти, які не знають усього напам’ять, можуть читати слова».
Іноді вони дивляться відео, які показують сцени, відповідні таємницям. «Відео допомагає як малюкам, так і дорослим краще зрозуміти певну таємницю й пам’ятати, яку ми молимося. Воно також допомагає мені пояснити дітям, що Розарій — це не просто механічний акт промовляння молитов. ‘Аве Марія’ — це як таймер для роздумів над таємницею, а переглядаючи її на екрані, ми насправді розмірковуємо над нею». Іншим разом вони дивляться «звичайні відео, де священник просто молиться Розарій», додавши, що їх любить11‑річний син, а «різні стилі допомагають кожному з нас більше увійти в молитву».
Отець Лью також є прихильником так званого «баварського стилю» молитви Розарію. «Це не повністю біблійний розарій; він полягає в додаванні короткої фрази про таємницю, яку ми молимося, після слів «благословенний плід лона Твого, Ісус». Наприклад, після слів про коронування терном можна додати: «…Ісус, що був коронований терновим вінцем за нас. – Свята Маріє, Мати Божа, молися за нас, грішних…»
«Тоді думаєш про Дорогоцінну Кров, про страждання Ісуса. Це більш свідома, цілеспрямована медитація», — пояснив домініканець.
Отець Лоуренс Лью ОР. Фото з сайту OClarim
Багато хто каже, що біблійний розарій, який супроводжує кожну молитву «Радуйся, Маріє» віршем зі Святого Письма, вони вважають дуже корисним. Цей підхід нагадує те, що писав святий Людовик Марія Ґріньйон де Монфор у «Таємниці Розарію»: «Старайся подумки створити образ Ісуса й Марії, пов’язаний з цією таємницею».
Отець Едвард Луні з дієцезії Грін-Бей, штат Вісконсин, член Маріологічного товариства Америки, також рекомендує цей метод. У своїй книжці «Літанія до Розарію» він розвиває ідею святого Людовика Марії — про додавання короткого опису після імені «Ісус» в Ангельському привітанні, наприклад, «який народився у Віфлеємі».
Під час своїх промоторських подорожей о.Лью часто чує запитання від батьків —як допомогти молодшим дітям молитися Розарій. «Так, діти віком 5‑6 років легко відволікаються. Нас не це повинно непокоїти. Мені подобається перетворювати Розарій на гру», — каже священник.
Він використовує м’яч — пляжний або тенісний — як «велику намистину». Дитина промовляє першу частину молитви «Радуйся, Маріє», дорослий — другу, а потім передає м’яч наступному учасникові молитви. У класі діти можуть сидіти або стояти колом і передавати м’яч туди-сюди. «З часом ми переходимо до справжньої вервиці; але я помітив, що якщо дати її маленьким дітям одразу, вони легко відволікаються й не знають, як пересувати намистини», — пояснив Промотор Розарію. А «гра у м’яч» заодно допомагає дитині звикнути вести молитву.
Під час молитви з групами він часто використовує проєктор: зображення, що відповідає певній таємниці, пускає на стіну і заохочує розмірковувати над євангельською сценою, споглядаючи твір мистецтва. Потім священник дає підказку: «Марія відвідала свою родичку Єлизавету — можливо, у вас також є родич, за якого ви хочете помолитися».
Цей метод залишає мало місця для відволікання. І навіть якщо ваші думки блукають — не варто хвилюватися. «Це способи залучити розум», — наголошує о.Лью. Він зазначає, що «коли люди кажуть, що не можуть зосередитися під час молитви Розарію, — вони мають на увазі, що їхні думки блукають. Але не варто цим надмірно перейматися». Автор статті на завершення публікації цитує класичні вже слова св.Томи Аквінського:
«Думки людини природно блукають під час молитви. Якби ми були ангелами — у нас не було б цієї проблеми. Але ми люди, й наші тіла легко відволікаються: ми бачимо, чуємо та помічаємо різне. Однак не треба перейматися з цього приводу: достатньо, коли ми зорієнтуємося, що думки порозбігалися, щоб ми повернулись до молитви».
«І саме це роблять усі ці корисні методи», — підсумував свої роздуми Джозеф Пронечен.
фінансово.
Щиро дякуємо!
