Роздуми до Слова Божого на понеділок ІІ тижня Великого Посту
Якби можна було скласти абетку прикметників для Бога, то одним із перших слів, яке б стояло у нашому уявному словнику характеристик Бога (якщо такий можна було би вигадати, щоби краще пізнати Того, кого майже ніколи не зможемо до кінця пізнати, але Якого хочеться наслідувати) стояло б слово А-Активний.
Часом показують нам Бога, як Того, Хто сидить на небі на троні і дивиться, чи ми десь та й не промахнулися. Фальшивий образ, який дає цей світ, і який настільки неправдивий… Наш Бог – Бог перших кроків, Який вчить нас цьому ж.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Будьте милосердними, як і ваш Отець милосердний. Також не судіть – і не будете суджені; не осуджуйте, щоб не бути осудженими. Прощайте – і проститься вам; давайте – і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам».
Помітили залежність? Щоб отримати щось, потрібно віддати спочатку; щоб отримати прощення, потрібно простити. Такий наш Бог, Той, Який виходить перший. А ми чекаємо, що зміниться хтось інший, а зі мною і так поки все в порядку, подивлюсь збоку, чи хтось почне творити-оновлювати-перемінювати. Зачекаю на життя, а воно собі проходить повз мене. Не такий наш Бог, це то точно. А якщо ми маємо бути подібними до Нього, то можливо, настав час щось змінювати?
Той, хто робить перший крок, завжди ризикує – не зрозуміють, висміють, зрадять тощо. Забиваємось у свої мушельки, боячись відкритися. І може бути цілком, що так і станеться, проте, якщо так і не спробувати, то як же ж дізнатись?! Все, що робив Ісус, це теж ризик через надзвичайно сильну Любов, яку Бог має до кожного з нас. У кожного з нас є свої дороги, які чекають на перший крок. То, можливо, варто спробувати вже ризикнути вирушити в дорогу?
Тату, нехай цей піст буде часом, коли не боятимусь робити крок: на зустріч іншій людині, на зустріч новим викликам, на зустріч Тобі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
