Роздуми до Слова Божого на середу V тижня Великого Посту
Ми є потомством Авраама і не були ні в кого й ніколи невільниками. Така відповідь юдеїв доводить лише те, що вони таки не перебувають в істині, а просто кажуть неправду, адже неволя цілого народу була нерідкісним явищем в його історії. Згадаймо по черзі Єгипет, Вавилон (перше читання), актуальну для цієї цитати римську окупацію. Єдина неволя, в якій справді не були юдеї, на відміну від ізраїльтян із Північного Царства, ― це Ассирійський полон.
Усі ці нещастя сталися через порушення завіту з Богом, через поклоніння чужим богам: Господь порозсіває вас між народами, й залишиться вас мало серед народів, куди вас приведе Господь. Коли ж стане тобі скрутно й коли опадуть на тебе всі ці лиха, ти при кінці днів повернешся до Господа, Бога твого, і послухаєш його голос. Бо Господь, Бог твій, милостивий Бог; Він не полишить тебе й не знищить (Втор 4, 27.30‑31).
Отже, саме голос Господній кличе й визволяє, Його слово згромаджує і повертає в Обіцяну землю, тому що воно повне благодаті й істини. Це Божа дійсність, у якій ми перебуваємо, живемо і триваємо: Якщо ви будете перебувати в Моєму слові, тоді справді ви ― Мої учні, і пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить. Істина — це не щось виключно інтелектуальне; це сам Ісус Христос, Божий Син, а перебувати в Істині ― означає мати живі та особисті відносини з Божим Сином: якщо Син визволить вас, то справді будете вільні.
Юдеї вірять, що приналежність до роду Авраама дає їм вільність. Подібне переконання може опанувати і нас, коли кажемо, що будемо спасенні, бо належимо до Церкви, бо носимо хрестика, бо не чинимо важких гріхів, зберігаємо обряди і знаємо напам’ять молитви. Ісус на це відповідає: Якби ви були дітьми Авраама, ви чинили б діла Авраамові. Авраам чинив багато діл, які були записані у книзі Буття; однак найвизначніші з них були два. Перше ― він повірив Богу, друге ― він прийняв Божих посланців (пор. Бут 15, 6; 18, 1‑8). Юдеї не чинять ні першого, ні другого діла, адже вони не вірять свідченню Божого Сина, якого послав Отець.
Жива віра і справжня вільність — це відносини з Божим Сином на зразок Його відносин з Отцем. Ісус приходить завжди від Отця, бачить Його діла, чує Його самого, та залишається у домі повіки.
фінансово.
Щиро дякуємо!
