Якось я виголошував реколекції для трапістів із Монастиря Гетсиманії в Кентуккі.
Там тоді зібралося понад 200 монахів. Під кінець читання Години з Бревіарію, коли каплиця була занурена в нічну темряву, розпочався спів Salve Regina.
З одного боку каплиця закінчувалася великим вітражем. Коли на ньому з’явилися перші промені світла, виявилося, що то було зображення Пресвятої Діви Марії, оточеної гроном святих. Коли монахи співали, зображення Діви осяювало щораз більше сонячних променів, аж здавалося, що Вона там стоїть жива.
Я ніколи не бачив одразу стільки чоловіків, закоханих в одну Жінку. Їхній спів на прославу цієї Жінки зробив так, що моє серце розпирала величезна радість. Цей спів — мій надзвичайно щасливий спогад…
Архиєпископ Фултон Дж. Шін
фінансово.
Щиро дякуємо!
