У вівторок, 20 червня 2017 р., у вільному доступі запрацювала онлайн-база даних про понад 2,56 млн мешканців України, народжених у період 1650-1920 років. Вона дає змогу українцям досліджувати власну генеалогію.
Раніше ми повідомляли про проект «Рідні», який показує на мапі України кількість людей з однаковими та спорідненими прізвищами. Тепер же можна побудувати своє генеалогічне дерево!
Доступ до бази проекту pra.in.ua безкоштовний. Пошук можна здійснювати за прізвищем та ім’ям, при цьому також зазначаючи діапазон дат народження і смерті осіб. Другий спосіб пошуку — за географічним принципом. Це зручно, коли людина знає лише місцевість, де жили її давні родичі. У такий спосіб користувач може переглянути наявні списки мешканців того чи іншого населеного пункту.
На сайті є можливість зареєструватися і створити власний профіль. Після цього користувач зможе сформувати власне родове дерево. Система «pra analytics», розроблена програмістами сайту, щодня зіставлятиме оновлену інформацію з бази зі створеним родоводом, і в разі знаходження потенційних зв’язків повідомлятиме про це. Таким чином користувач матиме змогу розширювати родове дерево. Зараз ця система ще тестується; очікується, що у липні вона запрацює для всіх користувачів.
Передбачена також можливість відображати свій родовід на мапі, а ще — підключати різноманітну статистику для його аналізу. «Зазвичай людина, яка створила дерево на одному з сайтів, уже до нього не повертається, воно там просто “висить”. Ключова відмінність нашого ресурсу —вона створює родинне дерево не в пустому просторі, а в інтегрованому з базою даних, — каже Ігор Гошовський, керівник проекту. — Якщо з’являтиметься нова інформація, користувач матиме змогу розширювати своє родинне дерево. Є можливість візуалізації родинного дерева на мапі з позначенням зон, де була найбільша концентрація родичів. Також через Власний кабінет користувач матиме змогу додавати документи до своєї родинної генеалогії».
За словами Ігоря Гошовського, основна перевага ресурсу в тому, що тут запропоновано готовий, гарно опрацьований, відфільтрований контент про мешканців України, а це — не лише українці, а й також євреї, поляки та інші люди, які жили на території України у період 1650-1920 років.
Серед джерел, використаних дослідниками: метричні книги та сповідальні розписи, як православні, так і католицькі, а також чеських і німецьких колоністів; списки виборців у Сейм із західноукраїнських областей; присяжні списки мешканців Поділля та Волині 1793 року; присяжні списки 1654 року; списки втрат вояків австро-угорської армії з Галичини; списки вояків Російської армії періоду Першої світової; списки вояків Червоної армії, редакції 1926 року; списки вояків радянсько-фінської війни з України; єпархіальні відомості Волинської та Подільської губернії, а також «Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии»; воєводські вісники (Волинський, Львівський, Тернопільський і Станіславський); списки в’язні концтаборів (Талергоф, радянські полонені, Береза Картузька тощо); списки репресованих; адресні книги міст кінця XIX — поч. XX століття; адресні та пам’ятні книги губерній, що охоплювали терени сучасної України.
Дослідники планують продовжувати свою роботу, і на початок 2018 року збільшити базу до 3 млн осіб. Уже тепер до завантаження цілісним масивом готують дані про 200 тис. осіб. Для охочих долучитися до проекту передбачена можливість волонтерства.
В окремому розділі викладено першу частину ще не опрацьованих сканів документів та фотокопій. Наступні порції будуть викладатися через кожні два-три тижні. Найближчі два тижні сайт працюватиме у режимі бета-тестування. Тож відвідувачів просять повідомляти про виявлені недоліки та побажання щодо покращення його роботи на скриньку в розділі «Контакти». Упродовж наступних кількох місяців розробники обіцяють запровадити на сайті обмін повідомленнями та викласти версію бази латинкою.
P.S. У зв’язку з великою кількістю відвідувачів тимчасово можливі перебої у роботі. Якщо ви бачите недоліки в роботі сервісу, краще збережіть цю інформацію і спробуйте пізніше.
За матеріалами: Про Львів
фінансово.
Щиро дякуємо!
