Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 29 липня
Нерозкаяність серця суперечить цьому безкорисливому дару, цій милості Божій. Таким чином, сама ця нерозкаяність є хулою на Духа, яка не проститься ні в цьому світі, ні на тому. Адже така людина каже дуже погане і вельми нечестиве слово або в думці, чи навіть у своїй мові проти Духа Святого, яким вони хрестяться, яким відпускаються всі їхні гріхи, і якого отримала Церква. Отож, кому вона відпустила гріхи, тому вони відпускаються. Тоді як Божа доброта веде його до покаяння, але ти жорстокістю твоєю і нерозкаяністю серця збираєш гнів на себе в день гніву, коли об’явиться правдивий суд Бога, що віддасть кожному за його вчинками (Рим 2,5‑6).
Отже, це нерозкаяність. Якимось одним ім’ям ми можемо, так чи інакше, хулити чи сказати слово проти Духа Святого, і за це довіку немає прощення. Кажу я, що це нерозкаяність, проти якої виступав і Предтеча, і Суддя, закликаючи: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне (пор. Мт 3, 2; 4, 17). Господь засуджував хулу в євангельських проповідях і проти неї проповідував, що саме Євангеліє має проголошуватися в усьому світі. І після того, як воскрес із мертвих, Він сказав учням: треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму (Лк 24, 46-47). І одна лише нерозкаяність не має ніякого прощення ні в цьому віці, ані в майбутньому, тому що каяття прощається в цьому житті, і це прощення зберігається на вічне життя.
св. Августин
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com